Туров І. В. Ранній хасидизм: вчення і його соціально-історичний контекст

Дисертація присвячена історії раннього періоду руху хасидів (друга половина XVIII -перша половина XIX ст.) та аналізу соціально історичного контексту вчення його засновників. У регіонах поширення хасидизму єврейські громади очолили лідери нового типу -цадики, поступово замінивши стару рабинську еліту. Цадики отримали небачену раніше владу над прихильниками. У роботі встановлено, що успішність поширення ідей хасидизму була зумовлена тим, що його засновникам вдалося поєднати у собі ті рабинські концепції, які здавалися непримиренними і розколювали громади. До того ж настанови хасидів були простими і зрозумілими для малоосвічених мас євреїв. На широкому матеріалі продемонстровано, що хасидам вдалося обґрунтувати сакральні витоки влади цадиків. За їхнім вченням Творець завдяки особливої святості цадика сприймає його бажання як власні, відтак коритися волі цадиків або коритися волі Творця стає для хасидів рівнозначним. Крім того, за хасидським вченням історія єврейського народу у всі часи визначалася передусім діяннями цадиків. У єврейській громаді, що мала традиційно теократичний устрій, розробка зазначених релігійних ідей вела напряму до історичних змін у соціальній структурі суспільства. Хасидське вчення формувалося у певному етнокультурному оточенні, що історично склалося, відповідно, у роботі обґрунтовано гіпотезу про вплив на основоположників хасидизму ідей та духовної практики християн. Зазначено також, що за хасидським вченням спілкування з послідовниками інших релігій є найважливішим внеском у справу служіння євреїв Творцеві. Дане вчення успішно реалізувалося на практиці, про що свідчать численні факти звернення християн до цадиків з проханням про допомогу. Вчення хасидизму стало важливим чинником, який суттєво вплинув на хід соціально-історичного розвитку єврейської громади Східної Європи другої половини XVIII - першої половини XIX ст. Хасидська релігійна доктрина радикальним чином змінила організацію влади в єврейському соціумі і принципи його комунікації з представниками інших культур.