Олещук О. М. Роль системи оксиду азоту в патогенезі уражень печінки різного генезу

Дисертація присвячена вивченню ролі системи L-аргінін - оксид азоту в патогенезі токсичного, холестатичного, циротичного та ішемічно-реперфузійного уражень печінки шляхом модуляції синтезу NO. Встановлено, що прекурсори оксиду азоту L-аргінін та L-аргінінуL-глутамат, незалежно від виду ураження, мають гепатопротекторний вплив, що проявляється в пригніченні процесів цитолізу та холестазу, покращенні мітохондріального дихання та детоксикуючої функції печінки, зменшенні ознак метаболічного ацидозу, усуненні дисбалансу в системі прооксиданти-антиоксиданти, зниженні вмісту iNOS та зростанні eNOS, зменшенні рівня прозапальних цитокінів, відновленні морфологічної структури печінки. Неселективний блокатор NO-синтази N-нітро-L-аргінін, незважаючи на тип ураження, викликає подальше порушення структури печінки, наростання явищ цитолізу та холестазу, виснаження захисних компонентів антиоксидантної системи, активацію процесів ліпопероксидації, порушення функції електрон-транспортної системи мітохондрій та процесів детоксикації в печінці, наростання явищ метаболічного ацидозу та ендотоксикозу на тлі зниженого рівня нітрит- та нітрат-аніонів, вмісту eNOS, iNOS та зростання кількості прозапальних цитокінів. Застосування селективних інгібіторів iNOS аміногуанідину та мелатоніну при гепатиті, холестазі та цирозі веде до часткового покращання показників функціонального стану та метаболічних процесів у печінці. Встановлено негативний вплив аміногуанідину на стан печінки при її ішемії-реперфузії, що вказує на протективну дію iNOS-індукованого синтезу оксиду азоту в ранні періоди реперфузії.