Берлінський М. А. Антропогенний вплив на фізико-географічну систему гирлової області крупної річки (на прикладі гирла Дунаю)

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук за фахом 11.00.01 - фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. - Одеський державний екологічний університет, Одеса, 2013. Дисертація присвячена концепції формування сучасних субаквальних ландшафтів, розробці проблеми раціонального використання української частини гирлової області Дунаю для потреб народного господарства. В результаті статистичної обробки даних багаторічних спостережень отримані поля режимних геофізичних і геохімічних характеристик в субаквальних ландшафтних системах, до яких відносяться гирлові області річок українського узбережжя; Встановлено факт збільшення густинистої стратифікації вод в субаквальній ландшафтній системі в результаті глобальної зміни клімату. Встановлена кількісна залежність стану гирлового узмор'я від величини річкового стоку, його сезонного розподілу, транзитного і місцевого забруднення. Встановлені причини деградації літологічних, рельєфних, фауністичних і інших елементів природної екосистеми гирлового узмор'я в результаті техногенного впливу в вигляді будівництва крупних гідротехнічних споруд на Нижньому Дунаю. Результатами моделювання показані ареали деформацій субаквальних ландшафтів гирлової області Дунаю. Дано наукове обґрунтування оптимального розміщення нового українського глибоководного суднового ходу (ГСХ) по рукаву Бистрий в порівнянні з будь-якими іншими можливими варіантами. Запропоновані практичні рекомендації по проведенню днопоглиблювальних робіт в залежності від паводку Дунаю і сезонних умов гирлового узмор'я, що обумовлює економію державних коштів і скорочує навантаження на водне середовище. Доведено відсутність транскордонного негативного ефекту при організації і експлуатації українського ГСХ на суміжну акваторію Румунії. Проаналізована залежність стану гирлового узмор'я від величини прісного стоку і його сезонного розподілу. Так, формування масштабної придонної гіпоксії в північно-західній частині Чорного моря спостерігається при тимчасовому зміщенні піків повені на більш пізні терміни. До основних причин, відповідальних за зміни, що відбуваються в гирлової області Дунаю відносяться тенденції перерозподілу стоку з Кілійської в Тульчинську систему Дунаю, відмирання Очаківської системи рукавів, зміна морфології краю дельти в гирлі Старостамбульського рукава, зміна режимних динамічних характеристик в гирлах рукавів. На фоні домінуючої природної складової - потужного виносу стоку Дунаю, істотного впливу від організації і функціонування нового українського глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на навколишнє середовище не зафіксовано. Для зменшення потоку наносів в ковш порту в Жебріянській бухті необхідно будівництво нових гідротехнічних споруд. З причини їх високої вартості будівництво нового гирлового порту слід визнати недоцільним. Економічна доцільність морських портів, таких як Кілія, Ізмаїл та Рені (Україна), Галац і Тульча (Румунія), розташованих безпосередньо в руслі річки підтверджена віковим періодом їх роботи. Це дозволяє виключити перспективу будівництва гирлових портів та зберегти природну спадщину дельти Дунаю.