Петрова І. В. Дозвілля в історико-культурному вимірі.

У дисертації досліджено еволюцію європейського дозвілля як культурної практики і предмету теоретичних рефлексій. Проаналізовано діалектику свобо-ди і необхідності у дозвіллєвих практиках античності. Охарактеризовано деонтологізацію дозвілля в системах Платона й Аристотеля, особливості його ідеалізації у філософії епікуреїзму і стоїцизму. Визначено характер середньо-вічного дозвілля як інверсивний, який імплікується дихотомією тілесного і духовного в християнській догматиці. Доведено, що синхронічна теоретична рефлексія дозвілля редукується до парадигмальної проблеми свободи волі, переописання якої на засадах антропоцентризму слід вважати джерелом легіти-мації ренесансних дозвіллєвих практик. Окреслено генезис елітарних дозвіллєвих практик у межах філософії Просвітництва. Охарактеризовано специфіку наукової рефлексії дозвілля ХІХ - початку ХХІ ст., визначено особливості дозвіллєвих практик в умовах промислової революції (ХІХ ст.), масової (ХХ ст.) і віртуаль-ної (ХХІ ст.) культури.