Зелінська Т. М. Психологія особистісної амбівалентності в юнацькому віці

У дисертації вивчається психологія особистісної амбівалентності в юнацькому віці. В руслі особистісно-інтегративної парадигми утверджується положення про те, що вихідною засадою розвитку особистості на різних вікових етапах виступає її внутрішня амбівалентність. Згідно з теоретичними положеннями особистісно-інтегративного підходу вибудовується авторська концепція розвитку особистісної амбівалентності. Вивчення генези особистісної амбівалентності в юнацькому віці здійснювалось у процесі реалізації таких основних концептуальних положень розвитку особистісної амбівалентності як: баланс, узгодженість протилежностей позитивного і негативного до одного об'єкта (одночасна смислова двовимірність чи послідовна смислова одновимірність); переживання амбівалентності майбутніх ролей матері та батька; вияви амбівалентності в опорі поведінки (слабкий, помірний, сильний). Створена структурно-динамічна модель особистісної амбівалентності дала можливість узагальнити особистісні чинники розвитку особистісної амбівалентності в процесі соціалізації, визначити розвиток внутрішнього світу, виявити критерії, показники, рівні структурно-динамічних та типологічних особливостей цього процесу. Розроблено та впроваджено у практику навчально-виховного процесу вищого навчального закладу експериментальну програму психологічного консультування гармонізації особистісної амбівалентності юнацтва.