Суханов В. Г. Наукові основи аналізу ролі структури бетону в організації структури будівельних конструкцій

Об'єкт досліджень - структура бетону та структура конструкцій як відкритих складних динамічних систем; предмет - закономірність формування активних елементів у вигляді тріщин та внутрішніх поверхонь розділу та оцінка їх ролі в процесах структурного розвитку та руйнування матеріалу конструкцій; методи - аналіз розподілу власних деформацій тверднучого матеріалу проводили на моделях структурних осередків бетону графо-аналітичним методом і методом фотопружності; виявлення і фіксацію технологічних та експлуатаційних тріщин здійснювали за допомогою спеціальних методів; розподіл залишкових деформацій у дрібноштучних виробах і конструкціях проводили графо-аналітичним методом. Фізико-механічні властивості цементного каменю, розчинів і бетонів визначали стандартними методами випробувань, їх пошкодженість оцінювалася за допомогою коефіцієнтів пошкодженості. Стійкість матеріалів при їх багаторазовому зволоженні і висушуванні, заморожуванні і відтаванні оцінювалася за допомогою коефіцієнтів стійкості. При випробуванні згинальних залізобетонних елементів використовували для оцінки деформацій методи електротензометрії і механічні методи вимірювань переміщень з фотофіксацією схем тріщиноутворення і характеру руйнування з контролем зміни щільності бетону по перетинах виробу ультразвуковими методами. Статистична обробка експериментальних результатів проводилася з використанням апарату математичного планування (розробки кафедри ПАТСМ ОДАБА); результати - розроблено методи з обліку структури і властивостей матеріалу в роботі конструкції як відкритої складної динамічної системи; запропоновано методи оцінки технологічної пошкодженості і розшарування бетонних сумішей у вертикально формованих залізобетонних виробах при каркасно-монолітному будівництві; вперше запропоновано змінювати геометричні характеристики елементів, що згинаються, що дозволяє змінювати в них розподіл залишкових деформацій і підвищувати тим самим їх несучу здатність; розроблено методичні рекомендації з обліку вологості при контролі міцності бетону ультразвуковим методом; впроваджено - у 2-х напрямках, які базуються на уявленні конструкції у вигляді відкритої складної динамічної системи, тобто у якості цілісності, яка поєднує матеріал та конструкцію. 1-й напрям - включення ідей та методів системного підходу, синергетики, механіки та фізики розвитку тріщин у навчальні дисципліни декількох будівельних спеціальностей. 2-й напрям - впровадження технічних результатів та рекомендацій у конкретні будівельні об'єкти та матеріали.