Артеменко А. П. Топологія соціальної ідентичності

У дисертаційній роботі досліджується проблема визначення ідентичності в умовах системи соціального простору. Предметом дослідження є системи і принципи створення ідентичності соціального суб'єкта. Автором створена класифікація підходів до розв'язання проблеми ідентичності в філософії, запропоновані шляхи розв'язання методологічної кризи розгляду цієї проблеми. В роботі представлена авторська концепція "топосу" та розроблена цілісна топологічна модель соціально-філософського аналізу суспільства, визначені методологічні принципи топології соціальних об'єктів. В дослідженні аналізується класична і некласична парадигми ідентичності, доведено, що проблема ідентичності пов'язана не з ідеєю розпорошення суб'єкту філософії постмодерну, а з самою появою концепту "суб'єкт" в модерній філософії і його інтерпретацій в сфері соціальних і правових стосунків. В роботі був розроблений концепт "об'єктність" та проведено розмежування конструктів "світовість" і "об'єктність", які використовуються для висвітлення топологічного підходу до розуміння проблеми ідентичності. Виникнення ідеї ідентичності представлено автором як реалізація права особи на створення власного образу. Проведено аналіз і обґрунтовано зміст концептів "актор" і "актант" у ракурсі ідеї гетерогенності топосу соціального простору як мережевої структури соціальних відносин. В роботі представлена авторська характеристика системи топології ідентичності в умовах активності соціального простору, виявлені топологічні умови руйнації модерної системи ідеології суб'єкту. На прикладі мережевої і потокової схеми соціальних об'єктів і процесів була доведена хибність гомеоморфізму соціальних, правових і культурних ідентифікацій в умовах цивілізаційного прикордоння. Автор звертається до аналізу українських правових актів ХVIІ-ХХ століть як ілюстрації правової індивідуалізації та субсидіарності, що утворюють нелінійні моделі топології соціальної ідентичності. В цьому контексті розглянуто концепт "вольність" як центральний елемент ментально-правового простору в ситуації перетину соціальних і культурних практик.