Ковальчук З. Я. Генетично-психологічні засади оптимізації педагогічної взаємодії в освітніх закладах різного типу.

Дисертацію присвячено вивченню проблеми оптимізації педагогічної взаємодії в сучасному освітньому просторі. У контексті генетично-психологічної парадигми розкрито закономірності і специфіку міжособистісного спілкування учасників педагогічного процесу, висвітлено системні комунікативно-перцептивні утворення їхньої взаємодії. Крізь призму генетичної психології здійснено багатовекторне теоретико-емпіричне вивчення психологічних особливостей педагогічного спілкування. Здійснено емпіричне дослідження психогенези педагогічної взаємодії. Запропоновано генетично-психологічну модель педагогічної взаємодії як культивування активності діяльнісних суб'єктів, які мають рівні права, проводять спільну діяльність, зорієнтовані на досягнення обраної мети та спільного успіху, а також справляють один на одного позитивний розвивальний вплив, ініціюють взаємостимулювання розвитку через саморозвиток, тобто націлені на особистісний саморух. Розроблено комплексний програмно-цільовий проект "Оптимізація генези педагогічної взаємодії". Розроблено, апробовано й упроваджено в навчально-виховний процес низки освітніх закладів генетично-психологічний комунікативно-рефлексійний тренінговий підхід як ефективний засіб оптимізації педагогічної взаємодії.