Лебідь В. Т. Реінжиніринг великогабаритних складених виробів у важкому машинобудуванні на основі групових технологічних процесів розбирання-складання

1. Об'єкт дослідження - процес реінжинірингу великогабаритних виробів у важкому машинобудуванні. Метою дослідження є реінжиніринг великогабаритних складених виробів на основі групових технологічних процесів розбирання-складання, що забезпечує продовження "життєвого" циклу й ресурсозаощадження. Методи дослідження - системний аналіз і комплексний розгляд функціональних призначень і конструктивних параметрів великогабаритних складених валків й технологічних систем виготовлення, експлуатації та реінжинірингу. Теоретичні та практичні результати - у теоретичній частині роботи при дослідженні напружено-деформованого стану охоплювальних деталей використовується метод скінченних елементів на базі COSMOS WORK, а при вирішенні термомеханічних завдань процесів складання - АВАQUS. Контроль та діагностування рівня напруг у охоплювальних деталях валка заснований на неруйнуючому магнитопружньому методі. При моделюванні процесу руйнування охоплювальних деталей використаний експериментально-розрахунковий метод. Метод просторового твердотільного геометричного моделювання реалізований при розробці операцій демонтажу. Практичні результати полягають у встановленні рекомендацій щодо вибору процесів реінжинірингу вальцювальних валків. Розроблено метод і блок-схему для програмного забезпечення кінематики формотворення складних поверхонь. За результатами оцінювання показників ресурсозаощадження ряду типорозмірів виробів установлено мінімальний поріг маси великогабаритних виробів - 20 т. При цьому в процесі відновлення валків досягається зниження таких показників матеріалоємності, трудомісткості, собівартості, енерговитрат. Новизна полягає в розвитку теоретичних, методологічних і нормативно-методичних основ реінжинірингу виробів на основі групових технологічних процесах розбирання-складання: - вперше розроблено математичну модель визначення параметрів сполучуваних поверхонь деталей у залежності від рівня залишкових напружень; - отримала подальший розвиток методологія розроблення групових технологічних процесів розбирання-складання; - вперше розроблено й апробовано математичну модель фретинг-зносу й втоми для визначення їх параметрів з урахуванням конструкції валка й схеми нанесення покриття; - удосконалено математичну модель визначення технологічних параметрів процесу складання; - розроблено метод дослідження параметрів напружено-деформованого стану деталі при складанні; розроблено алгоритм адаптивного керування процесом складання. Ступінь впровадження - результати впроваджено на ПАТ "НКМЗ" (м. Краматорськ). Відновлені складені валки реалізовано в клітях вальцювальних станів чорної металургії України та Росії. Галузь використання - важке машинобудування.