Лімонченко В. В. Методологія антропологічного дискурсу православ'я як історико-філософська проблема.

Об'єкт - релігійно-філософські концепції, які реалізують осмислення православного релігійного досвіду як цілісного підходу людини до самої себе, як способу життя і стратегію реалізації життєвого призначення. Мета - виявлення умов, принципів, способів побудови рефлексивних розумових актів антропологічного дискурсу, реалізованого у православ'ї як у його історичному самоздійсненні, так і в його трактуваннях представниками російської філософії доби релігійно-філософського ренесансу. Методи - історико-філософської компаративістики, діалектико-логічного аналізу, системно-структурного аналізу. У дисертації розглядаються питання методології антропологічного дискурсу православ'я в контексті історії філософії. Тема дослідження зачіпає гострі проблеми сучасності: доля філософії і релігії в сучасному інформаційному та глобалізованому суспільстві, питання про окреслення та онтологічний статус людської особистості, підхід до осмислення сучасного стану людини на тлі віщувань постмодернізму. Авторка звертається до наріжних антропологічних положень православ'я, співставляє специфічні риси релігійного та філософського способів осмислення людини, потім переходить до аналітики висвітлень антропологічної проблематики у твердженнях представників російського релігійного ренесансу. У роботі проводиться думка, що звільнення людського розуму від "субстанціалізованого метафізичного розуміння" зменшує його можливості та потенції. Наскрізною ідеєю роботи є обґрунтування установки, яка б приймала до уваги вироблений церквою спосіб виразу християнських істин як те, що дозволяє поглибити логіко-поняттєву структуру та методологічну основу філософії. Сфера - навчальний процес.