Антоненко П. Б. Вплив поліморфізму процесів біотрансформації ліків на ефективність протитуберкульозної хіміотерапії у людини

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу генетичних особливостей у хворих на туберкульоз легень, що пов’язані з біотрансформацією протитуберкульозних препаратів першого ряду, та збудника туберкульозу, які призводять до розвитку резистентності штамів, на ефективність і безпечність лікування. Встановлено, що у «повільних ацетиляторів» і «повільних метаболізаторів», відповідно до генотипу NAT2 і CYP2C9, спостерігалась більш висока концентрація ізоніазиду в крові хворих на туберкульоз, краща ефективність і вища токсичність лікування туберкульозу, а також менший ризик появи мультирезистентних штамів, ніж у «швидких ацетиляторів» і «швидких метаболізаторів». Відповідно до генотипу CYP2C9 і CYP2Е1 у «повільних метаболізаторів» виявлялась висока концентрація рифампіцину і більша токсичність лікування туберкульозу, ніж у «швидких метаболізаторів». Визначення поліморфізму генів CYP2C9, CYP2Е1 і NAT2 у хворих на туберкульоз дозволяє виявити групу ризику щодо появи мультирезистентних штамів M.tuberculosis і розвитку токсичного ураження печінки і, таким чином, підвищити ефективність і безпечність лікування туберкульозу.