Калашник Л. С. Теорія і практика соціалізації дітей-сиріт у Китайській Народній Республіці.

Об'єкт - процес соціалізації дітей-сиріт у Китайській Народній Республіці; мета - розкрити теоретичні засади та узагальнити досвід соціалізації дітей-сиріт у Китайській Народній Республіці, визначити провідні тенденції розвитку зазначених питань і виявити можливості використання китайського досвіду в сучасній вітчизняній педагогічній практиці; методи - аналіз, порівняння, узагальнення, синтез, загальнонаукові, історико-структурний, історико-діахронний, історико-порівняльний, історико-актуалізаційний, емпіричні; новизна - уперше узагальнено й схарактеризовано погляди китайських учених-представників етико-філософських шкіл, обґрунтовано етапи становлення і провідні тенденції розвитку проблеми соціалізації дітей-сиріт в китайській педагогіці досліджуваного періоду, обґрунтовано можливість і доцільність використання певних надбань китайської системи організації соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами ;результати - цілісно досліджено теорію та практику соціалізації дітей-сиріт у Китаї. Основні результати і висновки дослідження використовувалися при розробці програми соціально-гуманітарного розвитку Білокуракинського району Луганської області та програми соціально-гуманітарного розвитку Котелевського району Полтавської області. Матеріали дослідження можуть бути використані при вивченні питань розвитку історико-педагогічної думки Китаю, питань розвитку соціально-педагогічних поглядів науковців Китаю та КНР; галузь - педагогіка.