Єнікєєв О. Ф. Теорія й практика інформаційно-вимірювальних систем покоординатного задавання параметрів алмазного шліфування

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0516U000104

Здобувач

Спеціальність

  • 05.13.05 - Комп'ютерні системи та компоненти

05-02-2016

Спеціалізована вчена рада

Д 05.052.01

Вінницький національний технічний університет

Анотація

Об'єкт дослідження – процес побудови інформаційно-вимірювальної системи (ІВС) покоординатного задавання параметрів алмазного шліфування в умовах неповної інформації та дії випадкових завад; метою дослідження є підвищення ефективності апаратних засобів ІВС покоординатного задавання параметрів алмазного шліфування в умовах неповної інформації та дії випадкових завад шляхом розробки методичних засад їхньої побудови; методи досліджень базуються на системному аналізі, теорії автоматичного управління та інтелектуального управління в умовах неповної інформації, збору, обробці, кодуванні та декодуванні інформації, теорії ймовірностей, математичної статистики та теорії випадкових процесів, теорії похибок, комп’ютерному моделюванні; теоретичні результати – розроблено теоретичні засади для побудови ІВС на основі непрямих вимірювань двохмірного вектору стану мікронерівностей та різальної властивості круга, концепцію програмного керування ІВС рухами апаратних засобів, теоретичні засади для побудови пристроїв обробки сигналів із використанням квадратичного критерію якості, критерій для непрямого оцінювання поточної шорсткості на основі вимірювань сигналу девіацій швидкості обертання шліфувального круга, метод підвищення точності вимірювань сигналу девіацій на основі компенсації кінематичної похибки первинного перетворювача; практичні результати – розроблено методики оцінювання різальних властивостей алмазного інструменту на основі непрямих вимірювань, збору, обробки, кодування та декодування інформації, аналізу частотних характеристик, комп’ютерного моделювання, аналізу ймовірних характеристик завад, оцінювання вірогідності дослідних даних, підсумовування випадкових складових похибок вхідних сигналів та завад. Ступінь впровадження – результати дисертаційної роботи впроваджені на наступних підприємствах м. Харкова: НВП «ФЕД», АТ «АВТРАМАТ», ВАТ «Харківський тракторний завод імені С. Орджонікідзе», ВО «Завод імені Малишева». Сфера (галузь) використання – алгоритмічне та програмне забезпечення у складі систем автоматизації технологічних процесів.

Файли

Схожі дисертації