Сахно Л. О. Отримання рослин ріпаку (Brassica napus L.) з гетерологічними генами різного походження та аналіз їх толерантності до абіотичних стресів

Дисертація присвячена створенню і вивченню трансгенних рослин ріпаку як вихідного матеріалу для селекції, який характеризувався би мінімальними втратами продуктивності за несприятливих умов вирощування, на основі наявних генотипів, цінних з точки зору сільськогосподарських характеристик. Запропоновано ефективну методику генетичної трансформації з використанням як експлантів листових дисків асептично вирощуваних рослин. Отримано рослини ріпаку, які експресують гени бактеріального походження (bar, epsps, desC), гени тварин (cyp11A1) і людини (HuInf-alpha-2b). Отримані рослини мають стійкість до гербіцидів з діючою речовиною глюфозінат натрію завдяки експресії гена bar. Рослини ріпаку, які експресують одночасно гени bar і epsps, мають стійкість до гербіцидів двох груп, глюфозінату і гліфосату, що враховує останні тенденції щодо створення гербіцид-стійких трансгенних рослин. Виявлено, що експресія генів bar, epsps, nptII, desC не надає рослинам додаткових переваг за умов стресів (висока або низька температури, осмотичний стрес). Показано, що рослини з генами cyp11A1 і HuInf-alpha-2b мають підвищену активність супероксиддисмутази (СОД), першого у ланцюзі ферментів антиоксидантного захисту рослин, за нормальних умов росту. Ці рослини виявляють себе більш толерантними до абіотичних стресів, ніж контрольні. Вперше продемонстровано, що обробка розчинами інтерферону позитивно корелює з активністю СОД і стійкістю рослин ріпаку до умов водного дефіциту, а також покращує проростання насіння. Запропоновано використовувати показники активності СОД для первинного скринінгу рослин, толерантних до умов осмотичного стресу.