Лупаренко С. Є. Проблема дитинства у вітчизняній педагогічній думці ХХ століття.

Об'єкт - дитинство як феномен у науковій думці ХХ століття; мета - на основі вивчення теоретико-педагогічних ідей дитинства й узагальнення досвіду їх реалізації в досліджуваний період сприяти використанню творчих знахідок минулого в сучасній освітній практиці задля збереження специфіки дитинства; методи - загальнонаукові, історико-генетичний, історико-структурний, порівняльно-зіставний, ретро-праксиметричний, проблемно-цільовий, аксіологічний, прогностичний, термінологічний аналіз спеціальної літератури; новизна - вперше на підставі наукових підходів з урахуванням суспільно-політичних, соціально-економічних та педагогічних детермінант цілісно досліджено у широких хронологічних межах розвиток ідей дитинства; окреслено історіографію проблеми дослідження та виокремлено напрями вивчення питання дитинства; систематизовано внесок науковців досліджуваного періоду в розвиток проблеми дитинства; науково обґрунтовано етапи та провідні тенденції розвитку вітчизняної педагогічної думки протягом ХХ століття щодо проблеми дитинства; узагальнено досвід реалізації ідей дитинства; окреслено перспективи творчого використання виявленого досвіду реалізації ідей дитинства в сучасній освітній практиці; до наукового обігу вперше введено невідомі та маловідомі архівні документи (159); уточнено основні дефініції досліджуваної проблеми ("людина", "дитина", "дитинство"); подальшого розвитку набули ідеї щодо генези формування поглядів на дитинство та ставлення до дітей у вітчизняній і зарубіжній педагогічній думці; результати - матеріали дисертації забезпечують науково-об'єктивну інтерпретацію теоретико-педагогічних ідей дитинства й досвіду їх реалізації протягом ХХ століття і сприяють використанню творчих знахідок минулого в сучасній освітній практиці задля збереження специфіки дитинства. У навчальний процес упроваджено авторський спецкурс "Проблема дитинства: історія та сучасність"; галузь - педагогіка.