Шінкарук-Диковицька М. М. Показники захворюваності зубів та їх залежність від фенотипічних особливостей соматично здорових чоловіків із різних регіонів України

У соматично здорових чоловіків України встановлені регіональні особливості ураження різних груп зубів карієсом та його ускладненнями за даними стоматологічного й комп'ютерно-томографічного обстеження; визначені показники інтенсивності карієсу зубів (КПВ), резистентності емалі зубів до карієсу та рівня гігієни порожнини рота без розподілу та з розподілом на різні рівні КПВ. Доведено, що застосування конусно-променевої комп'ютерної томографії дозволяє більш коректно оцінити стан зубів, ніж стандартне клінічне стоматологічне обстеження. Визначено, що дерматогліфічна картина соматично здорових чоловіків України формується переважно за рахунок генетичного вкладу осіб з низьким і середнім рівнями КПВ, а найбільші відхилення від популяційної картини зафіксовані у чоловіків з дуже високим рівнем КПВ. У чоловіків з різних регіонів України з низьким рівнем КПВ не виявлено специфічного комплексу дерматогліфічних ознак. Даний факт свідчить про відповідність їх стану здоров'я повному фізичному здоров'ю. У чоловіків південного та північного регіонів із середнім рівнем КПВ встановлено специфічний комплекс дерматогліфічних ознак, що відрізняє їх від представників інших етно-територіальних регіонів України з аналогічним рівнем інтенсивності карієсу. Виявлені розбіжності дерматогліфічних показників між соматично здоровими чоловіками з низьким і середнім рівнями КПВ у межах відповідних регіонів України вказують на можливість прогнозування перебігу карієсу в кожному з етно-територіальних регіонів. Встановлені особливості достовірних зв'язків між рівнем КПВ, або резистентності емалі зубів до карієсу та дерматогліфічними показниками. Доведено, що більшість з них співвідноситься з інтенсивністю ураження зубів карієсом. Більш сильні кореляції виявлені у чоловіків західного, східного та південного регіонів України. Отримані результати дозволили розробити прогностичні математичні моделі схильності до певного рівня інтенсивності ураженості зубів карієсом, або резистентності емалі зубів до карієсу в залежності від встановленої специфіки дерматогліфічних показників.