Чернобай Л. М. Теоретичні основи селекції кукурудзи на стійкість до шкідливих організмів та практична її реалізація при створенні гібридів

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0516U000974

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.05 - Селекція і насінництво

29-11-2016

Спеціалізована вчена рада

Д 64.366.01

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України

Анотація

Об'єкт дослідження: селекція кукурудзи на стійкість до комплексу поширених шкідливих організмів. Мета: теоретичне обґрунтування, розробка та удосконалення методичних підходів гетерозисної селекції кукурудзи на стійкість до збудників хвороб і шкідників; розробка моделі конкурентоздатного гібрида кукурудзи з підвищеним рівнем адаптивності, високою стійкістю до біотичних чинників та визначення шляхів її реалізації; практичне застосування в селекційному процесі прогнозування генетичної цінності ліній за стійкістю до хвороб і шкідників, використання системного аналізу при доборі пар для схрещування. Методи: загальнонаукові, спеціальні (польовий, лабораторний), статистичні. Новизна: вперше в Україні теоретично обґрунтовано та розроблено методичні підходи прогнозування цінності ліній кукурудзи для селекції високоврожайних і стійких до хвороб і шкідників гібридів на основі аналітичних моделей залежності стійкості гібрида F1 від стійкості материнської форми та прояву її донорських властивостей у гібриді; модель залежності стійкості до патогенів гібридів F1 кукурудзи від базових селекційних ознак: тривалість періоду вегетації та його структура, продуктивність та її елементи, морфологічні ознаки, яка дозволяє визначати оптимальні варіанти при доборі батьківських пар для створення гібридів кукурудзи, стійких до фузаріозної стеблової гнилі. Встановлено специфічність генетичного контролю ознаки стійкості гібридного матеріалу кукурудзи до збудників сажкових і фузаріозних хвороб за нормою реакції гібридів на проникнення патогена шляхом аналізу батьківських ліній та сукупності гібридів поколінь F1, F2 та F3. Розроблено індекс донорських властивостей (ІДВ) батьківських ліній кукурудзи, встановлено специфічність прояву їх загальної комбінаційної здатності; визначено параметри (ІДВ) у материнських ліній за стійкістю до збудників фузаріозу, що сприяють отриманню гібридів з високою польовою стійкістю до патогена. Результати: розроблено п'ять методів, з яких два методи штучного зараження рослин кукурудзи, що забезпечують виявлення достовірно стійких форм, два - сприяють підвищенню врожайності кукурудзи, один - забезпечує оцінювання контролю якістю створення ліній кукурудзи. Зареєстровано у НЦГРРУ 20 ліній як джерела та донори стійкості з цінними господарськими ознаками. Сформовано шість ознакових колекцій з цінними господарськими ознаками та стійкістю до хвороб і шкідників: ознакова колекція ліній кукурудзи з комплексною стійкістю до хвороб; робоча колекція з груповою та комплексною стійкістю до шкідливих організмів та колекції з багаторядністю, довжиною качана, продуктивністю. Створено і занесено до Державного реєстру сортів, придатних до поширення в Україні 28 гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Ступінь впровадження: наукові розробки використано в селекційній програмі та насінництві кукурудзи в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН, Буковинській державній сільськогосподорській дослідній станції НААН, використовуються для прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризику в Управлінні фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Харківській області, а також у навчальному процесі Сумського та Харківського національних аграрних університетів, Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, а створені гібриди вирощуються в Україні на площі 500 тис. га, в Харківській області - до 5 тис. га, і забезпечують урожайність у виробничих умовах до 11,5 т/га. З 2011 по 2013 рр. середньоранній гібрид Вимпел МВ та середньостиглі Кредит МВ та Донор МВ визнані національними стандартами в Держсортовипробуванні України. Отримано 28 авторських свідоцтв на гібриди кукурудзи, п'ять патентів на корисні моделі. Сфера впровадження: наукові установи НААН і Міністерства АПВіП України, вищі навчальні заклади, агроформування АПК України.

Файли

Схожі дисертації