Меншій А. М. "Школа" М. Коцюбинського в українському постімпресіонізмі: рух стильових тенденцій

У дисертації здійснено системне дослідження естетичної моделі "школи" М. Коцюбинського. Вперше на матеріалі значного текстового масиву і теоретичних праць про сутність та природу літературних "шкіл" окреслено власне бачення цього явища; висвітлено специфіку постімпресіонізму як літературно-мистецької стильової тенденції; простежено традиції "школи" М. Коцюбинського в українському постімпресіонізмі кін. ХІХ - поч. ХХ ст., 20-30-х та 60-90-х рр. ХХ ст. У роботі з'ясовано естетичну природу, жанрово-стильові модифікації малої прози Грицька Григоренка, М. Жука, В. Леонтовича, М. Могилянського, М. Чернявського як представників "школи" М. Коцюбинського; визначено ідейно-тематичні особливості, проблематику та способи її художнього втілення у новелістиці автора "Intermezzo" і його послідовників; подано характеристику образної структури, зокрема специфіку репрезентації національної інтелігенції, образу "нової" жінки, "втраченого" дитинства та інонаціональної стратегії у їхній творчій спадщині. У дослідженні розглянуто особливості художньої реалізації концептів страху й бунту в малій прозі класика та А. Головка, М. Івченка, Г. Косинки, Г. Михайличенка, В. Підмогильного, М. Хвильового; окреслено модус самотності як предмет художньої рефлексії й модерністський дискурс кохання і смерті у творчості М. Коцюбинського та представників його "школи". Також проаналізовано наративну структуру новелістики О. Гончара, Є. Гуцала, В. Дрозда, Р. Іваничука, Гр. Тютюнника, Вал. Шевчука як спадкоємців творчих засад автора "Intermezzo".