Рябека О. Г. Глобалізаційні зміни морфології планетарного світу: соціально-філософський аналіз

У дослідженні обґрунтовується прогностична концепція становлення протягом ХХІ століття цілісної світсистеми на основі трьох провідних тенденцій, що ведуть до онтологічної, інформаційної і організаційної єдності процесів і продуктів: мережевого суспільства, інформаційного суспільства і організованого суспільства в структурі Глобального/Світового суспільства знань. Виникає якісно нова організаційна структура, що є планетарним соціальним організмом: її сутність подається як суперечність між Планетарною особистістю і Світовим суспільством знань, а елементами організаційного ландшафту є Світове громадянське суспільство, Світова держава і Світовий уряд; її життєдіяльність упорядковується системою саморегуляції, що забезпечує породження неожиття; на порядок денний буде поставлена проблема формування Ноосферної особистості і безтілесних колективних суб'єктів - носіїв чистої соціальності; при цьому дослідження ноосоціогенезу швидко піднімається на рівень ноокосмогенезу, оскільки планетарна філа життя поступово оволодіває Ближнім Космосом і тому гостро потребує адекватного теоретичного пояснення.