Голотюк В. В. Оптимізація окисно-відновного статусу у хворих на рак прямої кишки: молекулярні механізми ефективності комплексного лікування

У дисертації наведене нове вирішення однієї з актуальних проблем онкології - поліпшення результатів лікування хворих на рак прямої кишки (РПК) шляхом персоніфікації лікувальної тактики з урахуванням рівня основних факторів редокс-статусу пацієнтів, молекулярного профілю пухлини та розробки нового методу радіомодифікації в комплексі неоад'ювантної хіміопроменевої терапії (НХПТ). Встановлено, що перебіг РПК супроводжується збільшенням супероксид- (СР) та NO-генеруючої активності в пухлині (відповідно в 4,0 та 9,3 разів порівняно з прилеглою слизовою оболонкою кишки, р 0,05) та на системному рівні, зокрема в нейтрофілах крові - відповідно в 1,5 та 4,3 рази (р 0,05) і тромбоцитах крові - відповідно в 10,7 та 4,1 рази (р 0,05) порівняно з показниками здорових донорів. Виявлено зв'язок редокс-параметрів пухлини та клітин крові з основними клініко-морфологічними характеристиками хворих, ступенем лікувального патоморфозу та перебігом захворювання. Вперше встановлено, що рівень NO-генеруючої активності в пухлині >2,10 нМ/г·хв є позитивним предиктивним маркером при плануванні НХПТ з радіомодифікацією тегафуром та L-аргініном. Вперше показано, аналіз СР-генеруючої активності в пухлині до лікування та показників екскреції 8-оксогуаніну з сечею у хворих на РПК вже через добу після першої фракції опромінення дозволяє сформувати прогноз чутливості пухлини до променевої терапії (чутливість тесту 86,7 %, специфічність - 76,4 %). Проведено комплексний аналіз рівня експресії маркерів Анг-2, Bax, iNOS та Ki-67 в пухлині РПК під впливом різних схем неоад'ювантної терапії та його зв'язок з редокс-показниками і клініко-морфологічними характеристиками хворих, ефективністю лікування та прогнозом перебігу захворювання. Виділено молекулярно-біологічні маркери, пов'язані з виживаністю хворих на РПК І-ІІІ стадій, які вперше запропоновано в якості додаткових критеріїв на користь призначення ад'ювантної хіміотерапії. До них віднесено СР-генеруючу активність НАДФ·Н-оксидази нейтрофілів крові після 18-20 сеансу ПТ >0,31 нМ/105 кл/хв, експресію Анг-2 >49,0 ум. од. та Кі-67 >51,0 ум. од. в пухлині до лікування. Продемонстровано клінічну ефективність і безпечність введення хворим на РПК при НХПТ попередника біологічного синтезу NO L-аргініну гідрохлориду в комплексі радіомодифікації та розроблено покази до його застосування.