Дудка Т. Ю. Просвітницький туризм в історико-педагогічних умовах ІХ - 30-х рр. ХХ ст.

У дисертації на основі синтезу стародруків, рукописів і архівних матеріалів, досліджено розвиток вітчизняного просвітницького туризму під впливом історико-педагогічних умов ІХ - 30-х рр. ХХ ст. Соціокультурні виміри феномена презентовано діяльнісними починаннями свідомих просвітників на геополітичній карті світу. Світоглядною канвою просвітників були ціннісні орієнтири, норми поведінки, цільові настанови. Вони віддзеркалювали еволюцію особистісних інтересів, зорієнтованість поведінки у розрізі просторово-часового континууму. З огляду на віхи цивілізаційного поступу, активізація розвитку вітчизняного просвітницького туризму припала на кріпосний та посткріпосний періоди, коли складні умови життєдіяльності численних поколінь українців продукували прийняття рішучих дій. Низький рівень грамотності широких суспільних мас, мінімалістичний добробут, імперський гніт спровокували динамічний розвиток феномена, який забезпечив відродження української державності. Доведено, що активний розквіт вітчизняного просвітницького туризму сприяв поглибленню давніх освітніх традицій, які переплітаючись з новими, надбудовували базис омріяної багатьма поколіннями українців програми національної школи. Попри відчутні руйнівні впливи існуючого самодержавства традиційний характер феномена забезпечив збереження регіональної цілісності, у ширшому відношенні - посприяв націотворенню.