Бродецька Ю. Ю. Феномен цілісності суспільства: автентичність форм та практики конструювання

Об'єкт – феномен цілісності суспільства в його онтологічному та соціально-філософському вимірах. Мета – соціально-філософська концептуалізація феномену цілісності суспільства в контексті розкриття його сутності, умов та перспектив формування, виявлення автентичних форм, практик конструювання, а також факторів деформації феномену. Методи - екзистенціальний аналіз, постструктуралістський, феноменологічний, психоаналітичний підходи, компаративний аналіз, порівняльно-історичний, конструктивістський підходи, соціокультурна парадигма, гносеологічні та антропологічні принципи релігійної філософії. На основі виявлення й дослідження опозиції «цілісність / тотальність», обґрунтовано змістовне поле аналізу феномену соціальної цілісності. Розкрито, що у якості модусу цілісності суспільства виступає онтологічна установка «бути», яка реалізується у процесі буттєвого пізнання. Визріваючи в просторі комунікації спільнотної соціальності, де умовою формування виступають відносини «спільності» – довіри, орієнтації на Іншого, спів-участі, буттєве пізнання розкриває потенціал духовної культури, що відтворює цільність на індивідуальному й соціальному рівнях. Встановлено, що у якості механізму цілісності (як на рівні особистості, так і суспільства) розкривається потенціал дару – духовного феномену, який формує простір гармонійних відносин спів-буття. Дар та практики благодаріння інвестуються в соціальні відносини, з одного боку, забезпечуючи механізм інституціоналізації досвіду єднання, а з іншого – відтворюючи неринковий характер суспільних відносин. Мова йде про простір культури благодаріння, що тримається слуханням Іншого. Таким чином, концепція цілісності суспільства реалізується у форматі досвіду єднання даром, що вимагає від людини реалізації її духовних потенцій. Тому реалізація проблеми цілісності людського буття має бути заявлена як питання про формування культури благодаріння, що навчає потребі у Іншому (його прийнятті, розумінні), тобто можливість рефлексивного прагнення подолання синдрому тотальності. Сфера – навчальний процес.