Приймич М. В. Церковне професійне малярство Закарпаття другої половини XVIII – першої половини ХХ ст.: народна традиція, візантійська канонічність та впливи західноєвропейського мистецтва.

Монографія є комплексним дослідженням, яке розглядає професійне церковне малярство Закарпаття як невід'ємну частину сучасної художньої традиції краю. У дослідженні вперше проаналізовано художні процеси, які проходили у церкві грецького обряду на тлі історично-культурних трансформацій, що активізувалися з XVIII ст. Поряд із загальними теоретичними питаннями, окрему увагу приділено важливим художнім об’єктам, які знаходяться на території не тільки сучасного Закарпаття, а й прилеглих частин Словаччини, Угорщини та Румунії, через їх значимість для розуміння художніх процесів XVIII – першої половини ХХ ст. У роботі на основі зібраного матеріалу систематизовано твори церковного мистецтва, керуючись хронологічним принципом. Створено картину формування та розвитку церковного професійного малярства, яке на Закарпатті мало особливе значення, адже свідомість українського (руського) населення тут була значною мірою сформована конфесійним чинником. На основі аналізу стильових особливостей творів мистецтва, архівних і літературних джерел проведено атрибуцію та паспортизацію низки творів станкового і монументального живопису. Досліджено роль інституту єпархіальних художників, які своєю творчістю виразно демонструють зміни в естетичних орієнтирах кліру і громади паралельно зі стилістичними змінами в європейському мистецтві.