Об'єктом дослідження є дендрофільні горобцеподібні (Passeriformes) антро¬погенно трансформованих лісових біогеоценозів Північно-Східної України. Метою роботи є встановити закономірності структурно-функціональної організації дендрофільних Passeriformes лісових біогеоценозів як елемента біологічного та ландшафтного різноманіття Північно-Східної України в умовах антропогенної трансформації. В роботі упершее розкрито роль дендрофільних Passeriformes у закономір¬ностях форму¬вання екологічної та фауногенетичної структури орнітофауни лісових біогеоценозів Північно-Східної України на стаціонарних ділянках різних за ступенем антро¬погенної трансформованості; установлено динаміку довготривалих змін весняного прильоту та репродуктивного періоду 36 видів птахів ближніх і дальніх мігрантів залежно від метеоумов регіону та змін клімату; обґрунтовано топічно-репродуктивні консортивні зв’язки дендро¬філь¬них Passeriformes різних типів гніздування з 49 автотрофними детермінантами, де основним едифікатором є дуб звичайний Quercus robur (L., 1753); розкрито принципи передадаптацій дендрофільних Passeriformes до антропогенно трансформованих лісових біогеоценозів, де виявлено позитивне значення споруд антропогенного походження для розмноження птахів різного типу гніздування та формування синантропних субпопуляцій; установлено фабричні зв’язки дендрофільних Passeriformes з понад 60 видами рослин, які є облігатно мертвими частинами детермінантів автотрофних консорцій Poaceae, Cyperaceae, Rubiaceae тощо; обґрунтовано розподіл дендрофільних Passeriformes як консортів за концентрами з врахуванням їх трофічних зв’язків з 345 таксонами безхребетних тварин, важливих для стабільного існування автотрофних детермінантів та ефективного збереження біорізноманіття в умовах трансформованого середовища; розкрито механізми функціонування мероконсорцій гнізд дендрофіль¬них Passeriformes із 390 таксонами безхребетних тварин, які є детермінантами третин¬них консорцій та підтримують функціонування автономного трофічного ланцюга впродовж вегетаційного сезону до зимівлі; установлено форичні зв’язки 32 видів дендрофільних Passeriformes, які здійснюють транспортування насіння майже 120 дикорослих та культурних плодово-ягідних рослин; ектопаразитів 20 таксонів безхребетних тварин (переваж¬но: Siphonaptera, Acari, Hippoboscidae тощо); макро- (Fe, Ca) та мікроелементів (Pb, Cu, Zn, Mn, Sr, Ni, Со, Сr, Se); збудників інфекційних хвороб (Ньюкасла, синдрому зниження несучості-76, Гамборо, інфекційного ларинготрахеїту, грипу А підтипів Н1, Н2, Н4, Н8), серед яких грип підтипів Н1, Н2 здебільшого наявний у популяціях людей. Наукові положення дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес підготовки студентів при викладанні дисциплін екологічного та зоологічного спрямування. Використані в «Літописі природи» тощо.
