Об’єкт дослідження: особливості гетерозисної селекції скоростиглих, стрестолерантних генотипів та уточнення елементів їх насінництва. Мета: теоретичне обґрунтування та практична реалізація сукупності методичних підходів у селекції кукурудзи скоростиглих гібридів північного і південного екотипів з прискореним визріванням та віддачею вологи зерном, з рентабельним насінництвом, конкурентних у сучасних ринкових умовах. Методи: загальнонаукові, спеціальні (польовий, лабораторний, лабораторно-польові, експериментально-виробничі), математично-статистичні. Новизна. Встановлено особливості формування генетичного різноманіття скоростиглих ліній кукурудзи для гетерозисної селекції. Визначені гетерозисні моделі ранньостиглих та середньоранніх гібридів, які забезпечують найвищий економічний ефект у конкретних умовах вирощування. Удосконалено і адаптовано метод матроклінної гаплоїдії з метою отримання подвоєно-гаплоїдних ліній, відпрацьовані методичні принципи селекції власних гаплостимулюючих генотипів. Доведено вплив процесів трансформації клімату на скорочення тривалості вегетаційного періоду кукурудзи, що зумовило збільшення врожайності кукурудзи за період досліджень майже на 1 т/га. Удосконалено комплексну систему оцінки тривалості вегетаційного періоду. Розроблено засади альтернативного способу визначення ранньостиглості, основаного на SNP-аналізі. Теоретично обґрунтовано можливість синтезу та оцінки гібридів північного екотипу в умовах зони Степу. Результати. Модифіковано та впроваджено в селекційний процес методи прискореного створення гомозиготного матеріалу – матрокліна гаплоїдія, SNP-маркери, MAS-селекція, які дозволяють пришвидшити процес створення комерційних гібридів та скоротити строк циклічного поліпшення вихідного матеріалу в два-три рази. Сформовано унікальну колекцію скоростиглих генотипів північного та південного екотипів, розроблено нову, адаптовано і удосконалено існуючу методичну парадигму з питань створення і регламенту оцінки селекційного матеріалу та на цій основі отримано 162 різних біотипів і напрямків використання гібридів кукурудзи, а також 165 їх батьківських компонентів. Ступінь впровадження. Створені гібриди впроваджено в сільськогосподарське виробництво України, Республіки Білорусь, Російської Федерації, Казахстану. У останні вісім років площа ділянок гібридизації складала 10-14 тис. га, що дозволяло щорічно отримувати насіння F1 для сівби на площі понад 1 млн. га. Матеріали наукових та методичних розробок включені до селекційних програм Інституту рослинництва ім. В. Я. Юрʼєва НААН та Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства і сортовивчення. Отримано 327 авторських свідоцтв на гібриди кукурудзи і їх батьківські компоненти, 5 патентів на корисні моделі і патент на винахід. Сфера впровадження: наукові установи НААН і Міністерства АПВіП України, вищі навчальні заклади, агроформування України, Республіки Білорусь, Російської Федерації, Казахстану.
