Зварич Р. Є. Економічні імперативи процесів альтерглобалізації

Об’єкт – процеси становлення і розвитку альтерглобалізації. Мета – теоретико-методологічне обґрунтування економічних імперативів процесів альтерглобалізації та розробка прикладних аспектів стратегії розвитку економіки України в альтерглобальному просторі. Методи – систематизації та узагальнення; логічно-теоретичний метод; метод типологізації; метод сутнісних характеристик; метод функцій компонент інституційного забезпечення; метод структурно-функціонального аналізу; метод системного аналізу і синтезу; метод кількісних і якісних порівнянь; метод економіко-математичного моделювання; метод вибіркового аналізу; метод кластерного аналізу; метод аналізу кубічної сплайн-інтерполяції; метод компаративного морфологічного аналізу. Результати – запропоновано нове вирішення важливої науково-прикладної проблеми – формування теоретико-концептуальних та методологічних засад дослідження економічних закономірностей процесів альтерглобалізації та розроблення на цій основі практичних рекомендацій щодо стратегічного розвитку України. Новизна – запропоновано дисциплінарну матрицю зміни глобальної парадигми розвитку на альтерглобальну; розроблено модель часової і просторової трансформації економіки України під впливом економічних імперативів альтерглобалізації; запропоновано авторське визначення процесу «альтерглобалізації»; розроблено положення концептуальної моделі дослідження альтерглобальних імперативів та структурно-функціональну схему інституційного базису забезпечення процесів альтерглобалізації в контексті альтерглобальної правової, рівноважної та організаційної інституціоналізації; концептуалізовано схему взаємодії базових принципів та засад становлення альтерглобалізації; модифіковано криву Парето для альтерглобального позиціонування; запропоновано структурно-логічну схему взаємозв’язку економічних імперативів альтерглобального розвитку України; обґрунтовано стратегічні пріоритети і напрями трансформації економіки України в альтерглобальному вимірі; удосконалено концептуальні підходи до розуміння неоліберальної моделі глобальної економіки з позицій міжцивілізаційних загроз; визначено альтерглобальні виклики неоліберальної моделі світової економіки та базові критичні зауваження процесів глобалізації; проведено оцінку впливу глобалізації на слаборозвинені країни та країни, що розвиваються, виявлено ступінь їх дивергенції з постіндустріальними країнами; обґрунтовано діалектику нерівноправності та варіантної оцінки негативних наслідків і суперечностей глобалізації; систематизовано методи виявлення тенденцій зростання стратегічної та операційної залежності країн-учасників глобальної економіки, запропоновано їх типологізацію; встановлено динамічну першопричину глобальної дуальності та ретикулярні реакції транснаціоналізації для формулювання альтерглобальних детермінант парадигми соціально-економічного розвитку вітчизняної економіки; запропоновано узагальнюючу схему становлення глобалізації в розрізі детериторізації, глокалізації, модернізації, мультинаціоналізації та транснаціоналізації; удосконалено методологію моделювання глобальних процесів на основі структурних диференціальних рівнянь; розроблено структурно-логічну схему методології дослідження економічних імперативів процесів альтерглобалізації; виокремлено альтернативний складник детермінант теорій модернізації, залежності, світ-системи і глобалізації; аргументовано трансформацію глобальної моделі розвитку економіки; визначено відмінні риси структурних компонентів концепції «анти-альтер-глобалізму»; проведено компаративний аналіз нерівності споживання та доходів; проаналізовано диференціацію доходів населення в розрізі децильного коефіцієнту диференціації; проаналізовано мегарегіональну структуру показника економічної нерівності за коефіцієнтом Джині; встановлено частотний діапазон розподілу сукупного світового доходу; здійснено регресійний аналіз передумов альтерглобалізації; досліджено засади декомпартменталізації ринків; встановлено сплески волатильності та ступінь жорсткості умов фінансування; оцінено ступінь міцності глобальної торгівлі та вектор її впливу на країни світу. Впроваджено у діяльність Комітету з питань економічної політики Верховної Ради України, Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати, відділу міжнародних зв’язків та фандрайзингу Управління міжнародного співробітництва та фандрайзингу Тернопільської обласної державної адміністрації, Управління стратегічного розвитку міста Тернопільської міської ради, громадської організації «Африканська рада в Україні», Тернопільського національного економічного університету, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій. Сфера використання – діяльність Міністерства закордонних справ України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.