Дисертація присвячена дослідженню двох близьких у багатьох відношеннях родин порядку Agaricales, а саме Bolbitiaceae і Psathyrellaceae. Вказані родини є гарним прикладом груп грибів, видовий склад, таксономія та географія яких на території України (і, значною мірою, у світі) усе ще потребують спеціального вивчення.
В результаті власних зборів, аналізу літературних даних та опрацювання гербарних колекцій в Україні виявлено 62 види родини Bolbitiaceae та 93 – Psathyrellaceae. Із нинішнього видового складу Bolbitiaceae понад 77% були виявлені у нас вперше, а для родини Psathyrellaceae ця цифра становить 45%. Новими для нашої країни виявилися роди Cystoagaricus та Mythicomyces, а Coprinopsis pachysperma var. tetrasporus описаний як новий для науки. Показано, що ступінь вивченості грибів обох родин в Україні близький до такого в Польщі, а за їхнім видовим складом наша країна займає досить відособлене положення по відношенню до інших країн Європи.
Досліджені родини відчутно відрізняються складом еколого-трофічних груп. Для Bolbitiaceae характерне переважання гумусових сапротрофів (79,6%), а для Psathyrellaceae – ксилотрофів (48,4%), копротрофів (22,6%) та гумусових сапротрофів (21,5%). Як наслідок, для Bolbitiaceae властива практично однакова представленість в лісових та трав'янистих ценозах, в той час як види родини Psathyrellaceae віддають перевагу лісовим угрупованням. За ботаніко-географічними районами України представники обох родин теж розподіляються по-різному. Якщо поширення більшості Bolbitiaceae зумовлене переважно зональними кліматичними особливостями, то для Psathyrellaceae важливіший склад лісових угруповань, а клімат грає другорядну роль.
Результати географічного аналізу показали, що для родини Bolbitiaceae характерне переважання видів, азональних за характером географічних елементів, оскільки її представники в основному є гумусовими сапротрофами і слабко приурочені до певних рослинних зон. У Psathyrellaceae, навпаки, більшу вагу мають види зонального неморального геоелемента оскільки серед них переважають ксилотрофи, тісно пов'язані саме з листяними лісами. При цьому в обох родинах в Україні переважають види з космополітним або циркумполярними ареалами, що свідчить про міграційний характер їхнього нинішнього видового складу в нашій країні.
Дослідження еволюційних процесів у межах обох родин продемонструвало, що однією з найхарактерніших для еволюції карпофорів Bolbitiaceae та Psathyrellaceae рис є коприноїдизація, яка поза ними зареєстрована лише у Agaricaceae. Це спосіб адаптації до суворих природних умов шляхом екстремального прискорення онтогенезу карпофорів. Судячи з досить локального поширення цього феномену, він стає можливим лише на певному, досить високому ступені еволюційного розвитку агарикоміцетів. Саме коприноїдизація зіграла особливо велику роль в еволюції Psathyrellaceae, в той час як для Bolbitiaceae дещо важливішою була гастероміцетизація. При цьому шляхи еволюції кожної з родин значною мірою були зумовлені біологічними особливостями їх представників, особливо способом живлення. В межах кожної з них спостерігався розвиток плодових тіл кількох досить чітко окреслених габітуальних типів, причому незалежно один від одного, як наслідок конвергенції. Кожен тип, очевидно, відображає пристосування до досить чітко окресленого набору екологічних ніш.
