Налуцишин В. В. Філософсько-правова парадигма соціального контролю як засобу забезпечення правового порядку

Дисертація присвячена дослідженню концептуальних філософсько-правових підходів до розуміння соціального контролю як засобу забезпечення правового порядку. Доведено, що порядок і стабільність у суспільстві залежать від багатьох соціальних факторів, з-поміж яких важливе місце займає соціальний контроль як засіб саморегуляції суспільства, мета якого полягає у впорядкуванні суспільних відносин. Особливої гостроти вказана проблематика набуває у правовій площині, де соціальний контроль використовується як вирішальний фактор у формуванні правового порядку. При цьому унікальність соціального контролю полягає у його здатності вбудовуватись у будь-яку соціальну систему та набувати конкретної історичної форми, яка відповідає політичному, економічному та культурному устрою того чи іншого суспільства. Доведено, що соціальний контроль, як одна із важливих функцій управ-ління суспільством, метою якого є підтримання встановленого соціального і правового порядку, базується на системі цінностей, які складають підґрунтя (основу) соціальної організації. Тому аналіз соціального контролю у його взаємозв’язку з правопорядком здійснено в історичній ретроспективі через призму домінантних у суспільстві базових цінностей, які втілені у соціальних принципах і нормах. Виділено основні етапи розвитку соціального контролю як засобу забезпечення правового порядку. Соціальний контроль як основний засіб забезпечення правового по-рядку розглядається як такий, що має організаційну та самоорганізаційну складову, що проявляється у таких аспектах: правовий (державний) та громадський контроль.