Уваєва О. І. Молюски родини Viviparidae (Gastropoda, Pectinibranchia): структурно-функціональна організація популяцій, біоіндикаційні можливості та роль в очищенні водойм Українського Полісся

Вперше одержано багаторічні дані щодо динаміки демографічної структури (розмірної, вікової, статевої) популяцій двох видів калюжниць - Viviparus viviparus (Linnaeus, 1758) і V. contectus (Millet, 1813) у водоймах Українського Полісся. Останнім часом відмічено тенденцію до пониження чисельності і біомаси Viviparidae і загалом частоти їх трапляння, що ймовірно пов'язане із порушенням умов довкілля (кліматичних та спричинених антропогенним тиском). У водоймах Українського Полісся максимальний вік V. viviparus становить 5 років, V. contectus - 6 років. Обґрунтовано розрахункову оцінку найбільшої тривалості життя та коефіцієнту смертності калюжниць на основі їх популяційних показників. Вперше встановлено характеристики лінійного росту калюжниць Українського Полісся та вплив на них екологічних чинників. Наведено показники річної продукції Viviparidae на основі їх маси (загальної, черепашки, сирих, сухих і обеззолених тканин) і Р/В-коефіцієнт. Отримано рівняння множинної регресії, які дозволяють визначити різні характеристики річної продукції V. viviparus за звичайними гідробіологічними показниками - щільністю поселення і біомасою. Найбільш інформативними популяційними показниками V. viviparus, придатними для біоіндикації водойм (насамперед встановлення органічного забруднення), є середня маса особини, середня висота черепашки статевозрілих (2-3-річних) молюсків і співвідношення самців і самок. Вперше експериментальними дослідженнями встановлено швидкість фільтрації і седиментації V. viviparus і V. contectus. Виявлено вплив абіотичних (концентрації зависей, рівня рН, температури), біотичних (трематодної інвазії) та антропогенних (іонів важких металів, синтетичних миючих засобів) чинників на фільтраційну роботу калюжниць. З'ясовано, що іони важких металів та детергенти як потенційні забруднювачі водного середовища пригнічують фільтраційну активність калюжниці болотяної, що призводить до негативних наслідків для самоочисного потенціалу екосистем. Встановлено здатність V. contectus понижати вміст органічних речовин у товщі води і збагачувати ними її придонний шар.