Об’єкт дослідження – технологічний процес виготовлення деревинно-солом’яних плит. Мета – розроблення науково-технічних основ виготовлення деревинно-солом’яних плит. Методи дослідження: математичного планування експериментів, ситового аналізу, гравітаційний, сушильно-ваговий, ламінарного витікання рідини, рефрактометричний, потенціометричний, плоского пресування, прямого і зрівноважуючого перетворення, оптичного проектування, рандомізації, Ньютона, рівномірного пошуку, нелінійного програмування, статистичного аналізу. Наукова новизна: Вперше визначено умовну межу міцності та модуль пружності під час статичного згинання, насипну щільність, коефіцієнти форми та сферичності, еквівалентний діаметр, питому поверхню, порозності насипного шару, початку його псевдорозрідження та киплячого шару пшеничних, житніх, ячмінних та вівсяних солом’яних частинок, що дало змогу встановити раціональну фракцію солом’яних частинок для внутрішнього шару деревинно-солом’яних плит. Удосконалено схеми технологічних операцій виготовлення та підготовки стружки для отримання солом’яних частинок у технології деревинно-солом’яних плит. Вперше розраховано раціональні розміри ситових вкладок зубчато-ситового млина для отримання максимальної кількості солом’яних частинок з розмірами, рекомендованими для деревинної стружки у виробництві стружкових плит. Отримано нову математичну модель енергетичних затрат процесу сушіння стружки в пневматичних циклонно-спіральних сушарках, на основі якої визначено раціональні розміри пневматичної циклонно-спіральної сушарки та режими сушіння солом’яних частинок. Отримав подальший розвиток метод обчислення параметрів теплопровідності й питомої теплоємності кондуктивного прогрівання стружкового пакета на основі якого розроблено модель для визначення тривалості пресування деревинно-солом’яних плит і встановлено відмінності між тривалістю пресування деревинного та солом’яного пакетів. Модифікуванням солом’яних частинок і клею підвищено адгезійну взаємодію карбамідоформальдегідного клею з поверхнею соломи, що дозволило вперше отримати деревинно-солом’яні плити з використанням карбамідоформальдегідного клею, які мають підвищені механічні показники, порівняно з вимогами стандарту ДСТУ EN 312-2:2003, новизна способів виготовлення яких підтверджена трьома патентами України на винаходи та двома на корисні моделі. Розроблено нову технологію деревинно-солом’яних плит з обґрунтуванням еколого-економічних вигод, які доводять її екологічну ефективність і доцільність впровадження. Практичне значення: Запропоновані організаційні рекомендації та технічні рішення щодо первинної переробки соломи забезпечать отримання якісних солом’яних частинок для виготовлення деревинно-солом’яних плит. Застосування розробленої моделі енергетичних затрат процесу сушіння дає змогу визначати конструкційні параметри сушарки та режими сушіння солом’яних частинок, що дозволяє використовувати її під час створення нових конструкцій циклонно-спіральних сушарок, про що складений відповідний акт. Розроблена модель тривалості пресування деревинно-солом’яних плит дає змогу підвищити ефективність технології їх виготовлення. Запропоновані спосіб склеювання солом’яних частинок карбамідоформальдегідним клеєм та способи виготовлення деревинно-солом’яних плит захищені охоронними документами та дають змогу розширити сировинну базу для виготовлення стружкових плит шляхом використання відходів сільськогосподарського виробництва, а саме соломи, і, відповідно, економити деревинну сировину. Розроблені в роботі рекомендації, технологічні режими та рецепти прийняті до впровадження у виробництво на заводі з виготовлення стружкових плит, що зазначено у відповідному акті. Галузь – деревообробна.
