Виявлені сучасні проблеми впливу людського чинника на безпеку польотів. Ураховуючи притаманне авіадиспетчерам розуміння небезпеки, визначено провідну роль показників їх ставлення до небезпечних дій або умов під час прийняття рішень та впливу цього ставлення на взаємодію інших складових концепції безпеки польотів ІСАО. Обґрунтовано, що характеристиками прояву людського чинника під час прийняття рішень в аеронавігаційних системах є основні домінанти прийняття рішень, рівні домагань та нечіткі оцінки ризику. Що визначає стикання/нестикання блоків «суб’єкт – процедури» моделі SHEL, рекомендованої ІСАО для системного дослідження проблем людського чинника. Спираючись на принципи системного аналізу, критерії цілеспрямованості та раціональності систем вироблення рішень, класифікаційні ознаки задач прийняття рішень, розроблено теоретичні основи і структуру ергатичної системно-інформаційної кваліметрії людського чинника під час прийняття рішень диспетчерським персоналом у аеронавігаційних системах. Системний аспект кваліметрії був встановлений, виходячи з ознак аеронавігаційної системи (структурність, динамічність, визначеність, упорядкованість тощо) і специфіки робочого середовища. Особливістю вимірюваних при цьому показників (основні домінанти прийняття рішень, рівні домагань та нечіткі оцінки ризику) є їх проактивність, що позитивно впливає на уявлення авіадиспетчерів щодо правильного ставлення до небезпечних дій або умов професійної діяльності. Обґрунтовано методологію кваліметрії людського чинника під час прийняття рішень авіадиспетчером в умовах ризику порушень норм ешелонування. Здійснено формалізацію ризику та розширено відому модель проблемної ситуації, уявлену спеціальним кортежем. Розроблено метод визначення основних домінант прийняття рішень (схильність, несхильність, байдужість до ризику) шляхом побудови за обмеженою кількістю точок оціночних функцій корисності норм ешелонування для закритих задач прийняття рішень. Вдосконалено метод визначення так званої надбавки за ризик у процесі аналізу оціночних функцій корисності, що на 17,8 % покращило ефективність встановлення основних домінант прийняття рішень. Ураховуючи, що рівень домагань є основним системоутворювальним чинником особистості й адекватності її самооцінювання, вдосконалено метод його встановлення на континуумі норми ешелонування повітряних суден шляхом розв’язання відкритої задачі прийняття рішень і побудови оціночних функцій корисності за формально необмеженою кількістю точок. Адаптовано шкалу Купера-Харпера, а також опрацьовано «матрицю підказок» для побудови функцій належності лінгвістичної змінної «рівень небезпек» з гладкими спадаючими фронтами. Виявлені специфічні особливості і обґрунтовано застосування модифікатора «дуже» для побудови нечіткої шкали оцінювання ризику, а також показано можливість застосування нечіткої операції «об’єднання» для редукції шкали до розмірності, пропонованої ІСАО.
