Об'єкт дослідження: суб'єкт цивільного процесуального права у цивільному процесуальному правовідношенні, правові властивості та якості особи, права людини, юридичні конструкції правосуб’єктності, правового статусу, що відображені у теоретичних положеннях вітчизняної та зарубіжної науки цивільного процесуального права. Мета: визначення сутнісних характеристик суб'єкта цивільного процесуального права, які складають основу його юридичної конструкції, з урахуванням сучасного стану й тенденцій розвитку цивільного процесуального права, новітньої парадигми праворозуміння, обґрунтування перспектив розвитку інституту суб'єкта цивільного процесуального права, формування орієнтирів застосування судами відповідних положень цивільного процесуального законодавства. Методи: діалектичний, логіко-семантичний, формально-юридичний, феноменологічний, порівняльно-правовий, герменевтичний підхід. Наукова новизна: обґрунтовано доцільність впровадження підходу щодо розгляду суб'єкта цивільного процесуального права як системоутворюючої для галузі цивільного процесуального права категорії правової реальності. Розкрито сутність суб'єкта цивільного процесуального права як категорії, в якій відображено правові властивості людини, що в підсумку підкреслює висхідний характер соціально-правової цінності суб'єкта у цивільних процесуальних правовідносинах. З урахуванням сучасних ціннісних орієнтирів у правовій доктрині надано авторське визначення поняття «суб'єкт цивільного процесуального права» з позицій його динамічної природи. Розроблено авторську юридичну конструкцію суб'єкта цивільного процесуального права, що базується на визначенні загальної та спеціальної частин у структурі даного суб'єкта. Визначено характер взаємного впливу розвитку доктрини, галузі цивільного процесуального права та розвитку положень щодо суб'єктів цієї галузі права. Доведено, що практику Європейського суду з прав людини потрібно вважати одним з джерел проникнення природно-правових підходів у національну доктрину цивільного процесуального права. Аргументовано теоретичні засади вдосконалення положень щодо суб'єкта цивільного процесуального права. Практичне значення: значимість дослідження полягає в тому, що у дисертації здійснено теоретичне узагальнення і наведено нове вирішення наукової проблеми – визначення сутності і змісту суб'єкта цивільного процесуального права, формування його науково обґрунтованої концепції, виходячи з сучасної людиноорієнтовної парадигми праворозуміння. Сфера використання: подальші дослідження загальнотеоретичних питань галузі цивільного процесуального права; розробка нових та вдосконалення чинних нормативних актів, що регламентують цивільні процесуальні правовідносини щодо участі особи у судовому процесі; видання роз'яснень положень чинного процесуального законодавства, безпосереднє використання судами при розгляді судових справ; підготовка підручників та навчальних посібників з дисципліни «Цивільний процес», відповідних спецкурсів, інших навчально-методичних матеріалів.
