Зварич Р. В. Трансформація регулятивної функції права: історико-правове та компаративне дослідження.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0519U000474

Здобувач

Спеціальність

  • 12.00.01 - Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень

13-06-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 20.149.01

Приватний вищий навчальний заклад Університет Короля Данила

Анотація

Дисертацію присвячено історико-правовому та корпоративному дослідженню особливостей становлення, юридичного закріплення та реалізації регулятивної функції права у межах різних історичних типів права, правових сімей сучасності та правової системи України. На думку автора, регулятивну функцію можна охарактеризувати як напрям правового впливу, що виражається в установленні позитивних правил поведінки, наданні прав і покладанні юридичних обов’язків на суб’єктів права. Суть регулятивної функції права полягає у її головному соціальному призначенні – регулюванні суспільних відносин. В основі цієї функції лежать дозвільні і зобов’язальні юридичні норми. Варто зазначити, що сьогодні важливим елементом правозастосовної діяльності є не тільки встановлення правил поведінки та регулювання відносин, але й інформування, донесення до суспільства правової інформації. Саме тому регулятивна функція повинна тісно взаємодіяти з іншими функціями права, перш за все, інформаційною. Реалізація регулятивної функції права цілком залежить від сфер правового регулювання. Зокрема, до сфери обов’язкової реалізації належать галузі публічного права. У свою чергу, сфера обмеженої (допустимої) реалізації регулятивної функції права стосується в основному галузей приватного права. У свою чергу, механізм реалізації регулятивної функції права включає: встановлення міри можливої і належної поведінки людей (правил поведінки) в правових нормах (формування права); норми права як результат і форма вираження відповідного правила поведінки; правосвідомість людини; правовідносини; стан впорядкованості, внутрішній узгодженості соціального життя (правопорядок) як остаточний результат дії регулятивної функції права. Автор також вважає, що суттєвою проблемою ефективної реалізації регулятивної функції є проблема категоріально-понятійного апарату (співвідношення понять «інтеграція», «адаптація», «гармонізація», «апроксимація», «імплементація» тощо). За результатами дослідження автором обґрунтовано низку рекомендацій щодо внесення змін законодавства у частині визначення засад регулятивної функції, а також щодо удосконалення механізму її реалізації.

Файли

Схожі дисертації