Меренкова Є. О. Імуносупресивна терапія хворих на саркоїдоз легень: показання, режими, ефективність, переносимість та алгоритм персоніфікованого застосування

Об'єкт дослідження: саркоїдоз легень; мета – розробити алгоритм персоніфікованої терапії хворих на саркоїдоз легень на основі результатів вивчення ефективності і переносимості цитотоксичних засобів та визначення оптимального препарату імуносупресивної терапії з урахуванням протипоказань, серйозних побічних дій та випадків резистентності до глюкокортикостероїдів (ГКС); методи дослідження: загально-клінічні, комп’ютерна томографія органів грудної порожнини, спірометрія, бодіплетизмографія, визначення дифузійної здатності легень, статистичні; новизна: визначено, що застосування імуносупресантів показано у 32,4 % пацієнтів на саркоїдоз легень; вивчена ефективність та переносимість азатіоприну, лефлуноміду і метотрексату та встановлено, що метотрексат є препаратом вибору у хворих на саркоїдоз легень з протипоказаннями і серйозними побічними ефектами ГКС-терапії як за рівнем ефективності, так і за профілем безпеки; визначено, що у пацієнтів із саркоїдозом, резистентним до ГКС, монотерапія метотрексатом у 71,4 % хворих є неефективною; встановлено, що комбінована терапія метилпреднізолоном та метотрексатом у хворих із ГКС-резистентним саркоїдозом є ефективною в середньому в 77 %; розроблений алгоритм лікування хворих на саркоїдоз легень з урахуванням протипоказань до призначення, серйозних побічних ефектів ГКС і резистентності до ГКС-терапії; визначено достовірно більшу частоту рецидивів у хворих на саркоїдоз після терапії ГКС, ніж у хворих із спонтанною регресією захворювання та після проведення терапії метотрексатом. Галузь застосування – медицина.