Панченко Н. Г. Теоретико-методологічні основи формування системи соціальної відповідальності на залізничному транспорті.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0519U000579

Здобувач

Спеціальність

  • 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

04-07-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 64.820.05

Український державний університет залізничного транспорту

Анотація

Об’єкт – процес розвитку соціальної відповідальності на залізничному транспорті. Мета – розроблення теоретико-методологічних засад, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування антикризової моделі розвитку соціальної відповідальності на залізничному транспорті. Методи – порівняльний аналіз і графічний метод; систематизація і класифікація; системний підхід; моделювання; абстрагування і логічний аналіз; аналогії та екстраполяції; кореляційно-регресійний аналіз. Новизна – вперше: сформовано антикризовий підхід до розвитку системи соціальної відповідальності на залізничному транспорті; визначено періоди розвитку системи соціальної відповідальності на залізничному транспорті; запропоновано і обґрунтовано оптимізаційний підхід до управління екологічною діяльністю на залізничному транспорті за критерієм екологічного прогресу; розроблено компетентнісно-підприємницьку модель формування стратегії ресурсозбереження на залізничному транспорті; удосконалено: концептуальні положення формування системи соціальної відповідальності на залізничному транспорті; класифікацію соціальної відповідальності на залізничному транспорті; організаційно-економічний підхід до стратегічного управління діяльністю корпоративних волонтерських груп на залізничному транспорті; процес виконання соціального замовлення залізничним транспортом; модель управління соціальними інвестиціями в системі забезпечення якості трудового життя працівників залізничного транспорту; систематизацію ризик-факторів взаємодії залізничного транспорту зі стейкхолдерами; підхід до формування системи ризик-менеджменту на залізничному транспорті; адаптивну модель маркетингу взаємодії в контексті реалізації соціально відповідальних ініціатив розвитку залізничного транспорту; теоретико-методичні основи управління екологічною діяльністю на залізничному транспорті в частині модернізації організаційно-економічного інструментарію; отримало подальшого розвитку: наукові положення щодо забезпечення соціально відповідального управління персоналом в умовах кризи; інструментарій управління якістю послуг залізничного транспорту з позиції соціально відповідального підходу. Результати – сформовано теоретико-методологічні засади, методичні підходи і практичні рекомендації щодо формування антикризової моделі розвитку соціальної відповідальності на залізничному транспорті. Впроваджено – на підприємствах залізничного транспорту. Галузь – залізничний транспорт.

Файли

Схожі дисертації