Коваленко А. О. Стратегічне планування сталого розвитку України: природно-ресурсний та екомодернізаційний вимір

Об’єкт дослідження – процес сталого розвитку України в природно-ресурсному та екомодернізаційному аспектах; мета – розроблення та обґрунтування теоретико-методологічних засад стратегічного планування сталого розвитку в контексті забезпечення раціонального природокористування та ефективної екологічної модернізації в Україні; методи – логічний, діалектичний та конкретно-історичний, абстрагування, аналізу й синтезу, дедукції та індукції, системний (структурний і функціональний), порівняльний та контент-аналіз, формалізації, графічний, статистичний аналіз, економіко-математичні розрахунки і моделювання; новизна – сформульовано сутнісні ознаки категорії стратегічне планування, узагальнено світовий досвід такого планування. Розкрито проблеми вимірювання сталого розвитку, представлено концепт екологічної модернізації. Узагальнено сутність і практику планового, програмно-цільового та проектного підходів, досліджено систему та рівні стратегічного планування. Досліджено просторову основу останнього. Розроблено концептуальні напрями й організаційні аспекти системи стратегічного планування та запропоновано її інституційно-ієрархічну модель; результати – розв’язано важливу наукову проблему – розроблення та обґрунтування теоретико-методологічних засад стратегічного планування сталого розвитку в контексті забезпечення ефективного природокористування та екологічної модернізації в Україні. Його результати є вагомим внеском у розвиток економічної науки, зокрема такої галузі, як економіка природокористування та охорони навколишнього середовища, і становлять основу для створення інституціонального забезпечення, а також економічних, організаційних і управлінських засад ефективного розв’язання еколого-економічних проблем сталого розвитку суспільства, держави та її регіонів, формування і використання потенціалу такого розвитку, здійснення раціонального природокористування, охорони навколишнього природного середовища, гарантування природно-ресурсної, екологічної та природно-техногенної безпеки, здійснення екологічної модернізації на засадах стратегічного планування; впроваджено в економічну практику.