Мичак С. В. Структурні особливості і кінематичний розвиток земної кори західної частини Українського щита

Дисертаційна робота виконана з метою вивчення основних рис внутрішньої будови і напружено-деформованого стану зон розломів та мегаблоків західної частини Українського щита для визначення етапів її кінематичного розвитку, що відбувався в неоархеї–палеопротерозої. І на цій основі розглянути перспективи регіону на пошуки корисних копалин. Дисертантом встановлено напружено-деформований стан гірських порід в межах Волинського, Росинського, Подільського, Бузького, західної частини Інгульського мегаблоків Українського щита, зокрема Побузького гірничорудного району, Новоград-Волинського, Уманського, Богуславського гранітоїдних масивів, Коростенського плутону, а також дев’яти міжмегаблокових і внутрішньомегаблокових зон розломів. На прикладі Тарасівської структури Середнього Побужжя розглянуто будову і перспективи на рудоносність трьох базит-метабазитових масивів Побузького гірничорудного району (Бандурівського, Троянського і Тарасівського). Встановлено їх інтрузивну природу та метасоматичний характер кільцевого облямування. На прикладі Молдовського залізорудного родовища доведено прирозломно-зсувний тип Молдовської структури і висловлено думку про можливий вулкано-інтрузивний тип родовища. Досліджено кінематичні особливості Заваллівської зони розломів і розглянуто геологічну природу Заваллівського графітового родовища як внутрішньорозломної лінзи порід гідротермально-метасоматичного походження. Встановлено новий важливий маньківський етап розломоутворення, чим доведено відсутність повертання західної і східної частин Українського щита одна відносно одної в інтервалі 2,04–2,05 млрд років тому. Ключові слова: деформації, поля напружень, зони розломів, структурно-текстурні елементи порід, зони сколювання, тектонофізика, геодинаміка, Український щит, мегаблоки, шовні зони, родовища корисних копалин.