У дисертаційному дослідженні в процесі комплексного аналізу понятійно-категоріального апарату податкового права України, а також проблемних питань, які виникають під час правового регулювання податкових правовідносин на основі податково-правових норм та настання відповідальності за порушення податкового законодавства вироблено рекомендації законодавчого і науково-теоретичного змісту щодо вдосконалення податкового права України та його понятійно-категоріального апарату.
У дисертації шляхом аналізу логічного, лінгвістичного, семантичного та філософського значення «поняття» і «категорії» визначено їх загальні та особливі ознаки. Поряд з цим зазначено, що у податковому праві для змістовної характеристики його понятійно-категоріального апарату вживаються терміни, що мають податково-правове наповнення, які за допомогою слова чи словосполучення використовуються у податковому законодавстві та вживаються в науці податкового права України. Визначено, що в податковому праві України терміни «поняття» і «категорія» за своїм значенням є такими, що доповнюють один одного, обґрунтовуючи і позначаючи відносини у сфері податків, зборів, платежів, а також є взаємозалежними та взаємодіючими. Вони складають систему, яку можна визначити як понятійно-категоріальний апарат податкового права України. Водночас у дисертації зосереджено увагу на тому, що для врегулювання податкових правовідносин потрібно використовувати терміни, закріплені в нормах податкового законодавства України, яке повинно містити елементи їх узгодженості та єдності з метою використання у ПК України щодо інших норм податкового законодавства.
За допомогою методологічних інструментів визначено, що понятійно-категоріальний апарат податкового права є результатом розвитку податкових правовідносин, а також появою з цього приводу нових підходів у розумінні та поясненні змісту і призначення понять та категорій, притаманних податковому законодавству.
Визначено, що беззаперечний вплив на понятійно-категоріальний апарат податкового права України мають теорії податків, за допомогою аналізу яких розкрито їх сутність, що містить у собі зміст, поняття, порядок та регулярність сплати, а також розвиток науки оподаткування. Констатовано про зародження податкових відносин у пострадянських країнах на основі досвіду зарубіжних країн, в яких теорії податків активно розвивались впродовж усього часу.
Наголошено на тому, що сьогодні в Україні податкове право є одним із нових правових інструментів у регулюванні національних ринкових відносин і разом з тим воно піддається частим змінам, які слід враховувати, видозмінювати та вдосконалювати. У науці права дотепер продовжується обговорення щодо визначення його місця у фінансовому праві України, адже його розглядають і як складний інститут фінансового права, і як його підгалузь, чи то навіть більше, окрему галузь права. Вважаємо, що сьогодні податкове право можна виокремлювати як підгалузь фінансового права. Разом з тим, за своїм предметом правового регулювання податкове право повинно стати в майбутньому окремою галуззю права з належними йому правовими інститутами. Важливе значення водночас має його понятійно-категоріальний апарат, аналізом та дослідженням якого займається наука податкового права. Своєю чергою, саме наука податкового права стосовно норм податкового права, які закріплені у джерелах податкового права, займається формуванням системи його понять та категорій, вивченням особливостей регулювання податкових правовідносин. Зазначено, що відтворення основоположних засад у податковому законодавстві України здійснюється на основі принципів, які будучи закріпленими у Конституції України, відображені у принципах національного податкового законодавства та принципах оподаткування, що сприяє належному врегулюванню податкових правовідносин.
