Мартишин Д. С. Теоретико-методологічні засади формування та реалізації соціальної доктрини православної церкви в державотворчих процесах України.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0519U001693

Здобувач

Спеціальність

  • 25.00.01 - Теорія і історія державного управління

25-10-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 26.142.04

Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом"

Анотація

У дисертації на основі комплексного дослідження науково-теоретичних підходів державного управління до державно-церковних відносин, а також аналізу християнської теології розкривається сутність та зміст соціальної доктрини православної церкви як парадигмальної ціннісної основи та ключового чинника процесів державотворення в Україні, обґрунтовується новий дослідницький напрям – «християнська теологія державного управління», що являє собою цілісний комплексний міждисциплінарний аналіз, який інтегрує теологічний, державно-управлінський, філософський, політологічний, соціологічний, релігієзнавчий, етичний, культурно-історичний аспекти та формує ціннісні підвалини демократичного державотворення України. Узагальнено та систематизовано теоретико-методологічні засади формування та реалізації соціальної доктрини православної церкви як багатогранного духовного та соціального метафеномену, що відображає сукупність цілей, завдань, принципів, підходів до духовних засад функціонування суспільства й держави в їх історичному розвитку та матеріалізується в основних напрямах соціальної діяльності християнської церкви в суспільно-політичному просторі держави. Визначено зміст базових понять християнської теології, моралі та духовних цінностей християнства у сфері державного будівництва. Обґрунтовано філософію державного управління у контексті релігійних цінностей людства та парадигму соціальної політики церкви як системи церковних форм і методів духовної і соціальної діяльності за відповідними напрямами: виховання, освіта, бізнес, багатогранна професійна діяльність, катехізація, просвітництво, капеланство, соціальна робота, розгалужена громадська діяльність, місіонерство тощо. Обґрунтовано, що сучасна держава має бути світоглядно нейтральною до релігійних організацій, та водночас держава покликана створювати умови для розвитку релігійних громад, захищати релігійні, духовні, ціннісні, мовні, культурні, історичні надбання української нації, враховувати історію, есхатологію, культуру та соціальну думку християнства, будувати свої відносини з церквами у дусі толерантності, взаємоповаги, терпимості, взаємної конструктивної співпраці. Ключові слова: держава, державотворення, державне управління, соціальна доктрина християнської церкви, соціальна політика православної церкви.

Файли

Схожі дисертації