У дисертаційній роботі вирішене важливе завдання – покращення диференційної діагностики запальних процесів органів черевної порожнини, шляхом виявлення імунних механізмів патогенезу гострого і хронічного запалення. Було обстежено 226 хворих на гострий неспецифічний запальний процес органів черевної порожнини (гострий апендицит, гострий калькульозний холецистит, гострий мезаденіт) і 60 осіб хворих на абдомінальний туберкульоз, який представляє специфічне хронічне запалення. Встановлено, що гостре запалення супроводжується нейтрофільним типом гемограми, активацією гуморальної та кілерної ланок імунітету на тлі Т-клітинного імунодефіциту. Встановлено підвищення експресії мембранних активаційних антигенів CD25, CD95, CD23 на лімфоцитах крові. При гострлому запаленні, яке перебігає без ускладнень, переважають процеси активації апоптозу над проліферацією, що підтверджено зниженням співвідношення CD25/CD95. Ускладнені форми запалення (гнійно-септичним, деструктивним процесом) супроводжується більш вираженим зниженням показника CD25/CD95 порівняно із неускладненими, Встановлена значна активація макрофагально-моноцитарної системи, що проявляється зростанням рівнів IL-1β, IL-6, IL-8, TNF-α. Ключова роль у патогенезі гангренозного запалення встановлена для TNF-α. Хронічне запалення (туберкульозне) визначається лімфоцитарним типом гемограми, Т-клітинним імунодефіцитом, активацією гуморальної і кілерної ланок імунітету, проявами гіперчутливості I, IV типів, помірно підвищеною експресією активаційних антигенів на лімфоцитах, підвищеним рівнем IL-1β, IL-6, IL-8, TNF-α, IL-2, IL-4, IL-10. Встановлено підвищення вмісту гуморальних імунних факторів та доведена інформативність індексу активності запалення, як інтегрального показника, що характеризує неспецифічну гуморальну імунну відповідь; зниження фагоцитарної активності нейтрофілів з одночасним посиленням кисневого метаболізму при усіх досліджуваних станах; активацію NO-синтази за рахунок індуцибельної ізоформи та збільшення рівня стабільних метаболітів оксиду азоту найбільш виражену при деструктивних формах гострого запалення; вмісту у крові хворих маркерів ендогенної метаблічної та імунної інтоксикації; доказано інформативність застосування індексу імуно-метаболічної інтоксикації для оцінки характеру інтоксикації. При хронічному запаленні органів черевної порожнини кількість сильних кореляційних зв'язків є більшою порівнянно з гострим запальним процесом. Допомогою факторного аналізу виділено «Фактори», які об’єднують показники клітинного імунітету та цитокіни, що дозволяє диференційовано охарактеризувати механізми імунної відповіді за умов гострого та хронічного запалення органів черевної порожнини.
