Об'єкт дослідження: державне управління ветеринарною медициною. Мета: обґрунтування теоретико-методологічних засад, концептуальних підходів і механізмів державного управління розвитком ветеринарної медицини в Україні. Методи: системний, комплексний, ситуаційний підходи; структурно-функціональний, порівняльно-історичний та ретроспективний аналіз; системно-аналітичний, логіко-семантичний, графічний, соціологічний методи; метод порівняльного та комплексного аналізу; метод структурно-логічного моделювання. Результати: розв’язано важливу наукову проблему формування цілісної методології удосконалення державного управління розвитком ветеринарної медицини в Україні. Новизна: розроблено організаційно-функціональний механізм державного управління ветеринарною медициною в Україні; визначено особливості та чинники впливу на становлення та розвиток державного управління ветеринарною медициною в Україні в історичній ретроспективі, з’ясовано провідну роль політичних, міжнародних і науково-технічних чинників; обґрунтовано концептуальні засади державної кадрової політики у галузі ветеринарної медицини, сформовано концепцію розвитку її кадрового потенціалу; удосконалено: характеристику теоретико-методологічних засад державного управління ветеринарною медициною з позиції системного підходу, визначено мету, перелік чинників зовнішнього середовища, розуміння змісту системоутворюючих компонентів системи, їх складу, особливостей та характерних рис, виходячи з чого обґрунтовано необхідність у посиленні державного управління та бюджетного фінансуванні ветеринарно-санітарних заходів в Україні, розкрито значення ветеринарної медицини у забезпеченні внутрішньої і зовнішньої національної безпеки держави; методичний підхід до класифікації ветеринарних організацій; періодизацію процесу розвитку державного управління ветеринарною медициною в Україні; організаційний механізм довгострокового підвищення кваліфікації фахівців ветеринарної медицини в Україні; дістали подальшого розвитку: розроблення поняттєво-категорійного апарату дослідження шляхом: включення до наукового обігу відповідно до змістовних характеристик таких понять, як «державне управління ветеринарною медициною», «система ветеринарної медицини», «державна кадрова політика в галузі ветеринарної медицини», «ветеринарні організації», «менеджмент у ветеринарній медицині», «трейсабільність продукції тваринного походження»; уніфікація термінів «державна служба ветеринарної медицини України» і «державна ветеринарна служба»; обґрунтування синонімічності понять «ветеринарна медицина» і «ветеринарія»; розуміння змісту поняття «ветеринарна медицина» з розширенням уявлень про його складові; визначення стратегічних орієнтирів формування і реалізації державної політики у галузі ветеринарної медицини в Україні та обґрунтування необхідності урахування науково-практичних підходів, покладених в основу міжнародних санітарних норм і стандартів з питань охорони здоров’я тварин, загальносвітових тенденцій розвитку державного управління ветеринарною, тенденцій розвитку державного управління ветеринарною медициною в країнах ЄС; узагальнення досвіду державного управління ветеринарною медициною в країнах ЄС та визначення змісту перетворень інституціонального забезпечення діяльності державних ветеринарних служб країн Європейського Союзу; обґрунтування напрямів удосконалення механізмів державного управління ветеринарною медициною в Україні. Впроваджено в діяльність: Національним науковим центром “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” НААН України, Головним управлінням ветеринарної медицини в Полтавській області, Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнології ім. С. Ґжицького, Харківською державною зооветеринарною академією, Харківським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Головним управлінням Держпроспоживслужби України у Харківській області. Галузі використання: державні органи управління, органи місцевої влади та самоврядування, громадські організації.
