Волощук І. С. Біологічні та технологічні основи інтенсифікації виробництва високоякісного насіння пшениці озимої в Західному Лісостепу України

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0520U100385

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.05 - Селекція і насінництво

21-07-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 74.844.04

Уманський національний університет садівництва

Анотація

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення, наукове обґрунтування та нове рішення проблеми виробництва добазового й базового насіння пшениці озимої за рахунок підвищення врожайних властивостей і посівних якостей в умовах Західного Лісостепу України, що належить до зони ризикованого насінництва зернових культур. Визначено основні лімітуючі погодні фактори за останні роки та виявлено інтенсивне наростання температур вище 5 ºС, 10 і 15 ºС більшу тривалість діб з цими температурами, вищу суму активних температур, скорочення тривалості морозного періоду, збільшення річної кількості опадів, вищий температурний режим і меншу кількість опадів у період формування насіння. Встановлено вплив цих факторів на насіннєву продуктивність і посівні якості сорту, який оцінювали в 32 %, погодних умов – 58 %. Обґрунтовано, що в ґрунтово-кліматичних умовах досліджуваної зони найвищу насіннєву продуктивність забезпечили сорти: Колос Миронівщини, Бенефіс, Щедра нива, Ювіляр Миронівський, Лісова пісня, Овідій, Ластівка, Служниця. Різниця між лісостеповим і степовим екотипами становила: за врожайністю насіння – 0,44 т/га; коефіцієнтом розмноження – 3,0 одиниці; виходом кондиційного насіння – 1,9 %; масою 1000 насінин – 4,3 г; виходом крупної фракції насіння – 6,4 %, середньої – 1,5 %, дрібної – 4,9 %; енергію проростання – 1,1 %, лабораторною схожістю – 0,3 %. На втрати маси 1000 насінин пшениці озимої мали вплив тривалість перестою зерна «на корені» та стійкість сортів до явища ензимо-мікозного виснаження зерна, на 4-ту добу після настання повної стиглості в сортів лісостепового екотипу вони становили 1,4 %, степового – 2,2 %; на 8-му добу зростали до 3,9 і 5,7 %, а на 12-ту добу – до 7,5 і 9,0 %. За мінерального живлення рослин пшениці озимої науково обґрунтовано ефективність застосування передпосівної інокуляції насіння бактеріальними препаратами, стимуляторами росту на польову схожість, процеси росту і розвитку в осінній період, накопичення цукрів у вузлах кущіння, перезимівлю рослин. Встановлено позитивний вплив позакореневого застосування в фазі кущіння – вихід в трубку, на фоні мінеральних добрив у нормі N90P90К90 з поетапним внесенням азоту на ІV і VІІ етапах органогенезу, регуляторів росту й хелатних мікродобрив на стійкість рослин до хвороб, формування листкової поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу, а в кінцевому підсумку підвищення показників насіннєвої продуктивності та посівних якостей насіння пшениці озимої. Доведено доцільність застосування біологізованої технології вирощування насіння пшениці озимої порівняно з базовою та енергонасиченою. Дано економічну оцінку вирощування насіння залежно від досліджуваних технологічних заходів.

Файли

Схожі дисертації