Раєвська Я. М. Психологічне забезпечення міжпрофесійної взаємодії фахівців соціальної сфери

Дисертація присвячена аналізу психологічного забезпечення міжпрофесійної взаємодії фахівців соціальної сфери. Робота містить теоретичне обґрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження з цієї проблеми. Аналізуються та систематизуються основні підходи до вивчення сучасного стану професійної діяльності та взаємодії фахівців соціальної сфери; сутності та складових міжпрофесійної взаємодії фахівців соціальної сфери. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення міжпрофесійної взаємодії фахівців соціальної сфери та практичні аспекти проблеми підготовки фахівців соціальної сфери до міжпрофесійної взаємодії. Зокрема висвітлені питання організаційно-методичного забезпечення процесу підготовки фахівців соціальної сфери; особливості здійснення міждисциплінарного підходу в процесі підготовки фахівців соціальної сфери до міжпрофесійної взаємодії; практичні аспекти професійно-орієнтованої підготовки фахівців соціальної сфери. Розроблено концепцію дослідження та визначено психологічні закономірності міжпрофесійної взаємодії фахівців соціальної сфери. Розглянуто послідовність доробок щодо теоретико-методологічного обґрунтування авторського підходу до системи забезпечення особистісно-професійних якостей становлення фахівців соціальної сфери; психологічного забезпечення особистісної траєкторії готовності фахівців соціальної сфери до міжпрофесійної взаємодії. Також презентується покрокове методичне обґрунтування авторського підходу щодо організації структури емпіричного дослідження готовності фахівців соціальної сфери до міжпрофесійної взаємодії; покрокове дослідження особливостей формування міжпрофесійної взаємодії. Представлені дані емпіричного аналізу за такими компонентами мотиваційно-емотивним, когнітивно-змістовим, діяльнісно-практичним і регуляційним. Представлена концептуальна модель формування професійної готовності фахівців соціальної сфери до міжпрофесійної взаємодії та перевірена ефективність її впровадження; практичні підходи та методичні рекомендації щодо сприяння професійної готовності фахівців соціальної сфери до міжпрофесійної взаємодії. Обґрунтовано практичні види та форми роботи з такими категоріями: дітьми та молоддю, сім’ями, людьми похилого віку, людьми з обмеженими можливостями, внутрішньо- та зовнішньо-переміщеними особами та учасниками бойових дій.