Дисертація присвячена дослідженню становлення і розвитку законодавства про економічну конкуренцію як в Україні, так і в інших державах. Наголошено, що основною функцією держави є створення конкурентного середовища, а також умов для задоволення інтересів усіх суб’єктів ринку і досягнення ними власних цілей у межах господарських відносин, що виникають у системі ринкової економіки, оскільки однією із властивостей продуктивної економіки ринкового типу вважається саме її конкурентний характер.
Зміст і форми ринкових відносин під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників постійно модифікуються. Відтак, мають бути оновлені правові концептуальні й прикладні підходи до модернізації господарського законодавства задля підтримання його в максимально ефективному стані, тобто варто переглянути, зокрема, критерії економічної концентрації, параметри визначення монопольного становища суб’єктів господарювання, механізми захисту національного товаровиробника тощо. Констатовано, що в умовах сьогодення для віднайдення дієвих механізмів реалізації конкурентної політики слід використовувати концептуально нові підходи, враховувати ступінь відкритості ринку й брати до уваги те, що уніфіковане регулювання конкурентних відносин, узятих в масштабі усього національного ринку, є проблематичним і потребує предметного розгляду з позицій спеціалізації по окремих сегментах ринків товарів і послуг.
Доведено, що існує необхідність у модернізації й систематизації чинного конкурентного законодавства, передусім шляхом кодифікації, і це стосується в тому числі питань розроблення програмних документів і стратегії розвитку конкуренції в системі національної економіки. Кодифікація конкурентного законодавства у вигляді єдиного уніфікованого для всієї цієї підгалузі акта вбачається проблематичною з огляду на суттєву різницю у правовій природі і правовій спрямованості структурних блоків конкурентного права, тому оптимальною уявляється кодифікація конкурентного законодавства України у вигляді трьох уніфікованих кодексів, кожен з яких регулює гомогенні за своєю природою відносини: Конкурентного кодексу України, Конкурентного процедурного кодексу України й Кодексу України про конкурентні правопорушення.
Особливу увагу в дисертації приділено проблемі ефективності й інституційної забезпеченості власне антимонопольно-конкурентної політики держави, вирішення якої має стати постійним чинником організаційних і законотворчих зусиль держави до забезпечення режиму змагальності в системі ринкових економічних відносин.
