Дисертацію присвячено вивченню суїцидальної поведінки (СП) у хворих із різними клінічними варіантами деменцій (при хворобі Альцгеймера (ХА), судинній (СД), змішаній (ЗД)) на основі всебічного клініко-психопатологічного, психодіагностичного, нейровізуалізаційного, нейрофізіологічного обстеження хворих, оцінювання психогенних чинників та ресурсів оточення з метою розроблення прогностичних, діагностичних критеріїв СП та комплексної диференційованої програми медико-психологічної реабілітації та превенції МПРП СП за різних типів деменцій. Проведено дослідження 203 пацієнтів, зокрема, 75 – із деменцією при ХА, 73 – із СД, та 60 – із ЗД. За чинником наявності/відсутності ознак СП (намірів, спроб, думок, антивітального настрою, висловлювань) пацієнти були поділені на основну та контрольну групи. Серед пацієнтів із ХА 36 пацієнтів становили основну групу, 39 – контрольну; при СД 39 пацієнтів – основну, 34 – контрольну; при ЗД 30 пацієнтів увійшли до основної групи, 30 – до контрольної. Визначено комплекс чинників ризику-антиризику СП, феноменологію та типологію суїцидогенезу при деменціях, що стали мішенями для розроблення диференційованої програми МПРП СП для даного контингенту хворих. Розроблена концепція суїцидогенезу при деменціях, яка визначає механізми формування СП під впливом екстра- та інтраперсональних чинників. Інтраперсональні чинники включали клініко-психопатологічні, особистісно-психологічні та анамнестичні фактори; екстраперсональні – психогенії, показники комунікативної дисфункції і порушень соціального функціонування. Визначено психопатологічні механізми формування СП залежно від форми та ступеня тяжкості деменції, наявної коморбідної симптоматики, а саме: депресивний, психотичний і когнітивний, та їх домінування за різних типів деменцій, а також закономірності феноменологічних проявів за різних механізмів СП. Так, при депресивному механізмі переважали внутрішньо- поведінкові форми (ВПФ) СП, при психотичному – зовнішньоповедінкові форми (ЗПФ) СП, при когнітивному механізмі спостерігалася трансформація форм СП залежно від тяжкості когнітивного дефіциту. Вивчено гендерні особливості формування СП при деменціях. Визначено нейрофізіологічні та нейровізуалізаційні ознаки, що корелюють із СП за різних типів деменцій. З урахуванням механізмів формування та предикторів СП, особливостей клініко-психопатологічних і клініко-феноменологічних проявів СП за різних типів деменцій розроблено та апробовано комплексну диференційовану програму МПРП СП, що реалізувалася на основі комплексного підходу з використанням психофармакологічних, психотерапевтичних, психоосвітніх та психосоціальних заходів.
За результатами апробації розробленої системи доведена її висока ефективність, що підтверджується позитивною динамікою клініко-психопатологічних показників, суїцидологічного статусу та рівнем незалежності в повсякденному житті пацієнтів із СП при деменціях.
