На підставі проведеного комплексного дослідження результатів судово-медичних експертиз у випадках неналежної професійної діяльності медичних працівників, з урахуванням судових рішень, прийнятих у таких кримінальних справах, наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої проблеми сучасної судової медицини – встановлення особливостей, причин і наслідків неналежної медичної діяльності та сформульовано цілісну наукову концепцію удосконалення організації та проведення судово-медичної експертизи у випадках порушення професійних обов’язків медичних працівників.
Встановлено, що різноманітні недоліки у наданні медичної допомоги підтверджуються судово-медичними експертними комісіями в матеріалах 72,0 % кримінальних справ, порушених проти медичних працівників у випадках неналежного виконання ними професійних обов’язків. Такі помилки виникають під час виконання діагностичних і лікувально-тактичних заходів, у випадках надання екстреної медичної допомоги, на госпітальному етапі, в стаціонарних відділеннях лікарень. Виокремлено, систематизовано і проаналізовано дефекти медичної допомоги в анестезіологічній, акушерсько-гінекологічній, хірургічній, терапевтичній практиці та в медсестринстві.
Застосована методика побудови дерев рішень (decision trees), як однієї з складових технології інтелектуальної обробки багатофакторної бази даних (Data Mining), виявила прогностичні критерії ризику для медичних працівників різних фахів: для анестезіологів-реаніматологів це швидкоплинність патологічних змін і спільна лікувально-діагностична діяльність з лікарями-терапевтами; для лікарів акушерів-гінекологів – слабка узгодженість між поліклінічним і стаціонарним рівнями надання медичної допомоги; для лікарів-терапевтів – відсутність прямого причинного-наслідкового зв’язку між їх діями (бездіяльністю) і шкідливими наслідками (Р = 1,0); для лікарів-хірургів – незадовільна взаємодія з травматологами на поліклінічному етапі, внаслідок чого з ймовірністю Р = 0,80 виникають різноманітні лікувально-тактичні дефекти, які в подальшому завершуються смертю хворих або їх інвалідністю; для середнього медичного персоналу – організаційно-адміністративні дефекти в роботі центрів екстреної медицини та медицини катастроф, коли негативні для пацієнтів наслідки настають з ймовірністю (Р = 0,80).
Сформовано рейтинговий лист лікарських спеціальностей, найбільш ризикованих з точки зору кримінальної відповідальності. Проаналізовані юридичні наслідки, які настають для медичних працівників у випадках їх неналежної професійної діяльності та відображено обставини, які підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Запропоновані алгоритм виконання судово-медичних експертиз за «лікарськими справами» та науково обґрунтовані практичні рекомендації для органів досудового слідства і бюро судово-медичної експертизи.
