Рубан Л. І. Методологічні основи архітектурно-ландшафтної організації прибережних та водних територій

У дослідженні викладено методологічні основи архітектурно-ландшафтної організації прибережних та водних територій. Науково обґрунтовано новий об’єкт ландшафтного та містобудівного проєктування – «водні території» інтегровані з «прибережними територіями» - як перспективна основа розвитку нового напряму містобудівних та економіко-географічних наукових досліджень «водної урбаністики». Розроблено основи концепції архітектурно-ландшафтної організації прибережних і водних територій при їх планувальній інтеграції на основі парадигми їх сучасного співіснування та взаємодії, розробленої моделі «системних зв’язків водного та антропогенного середовищ»; теоретичного обґрунтування впливу водного компоненту на середовище життєдіяльності людини на 5 концептуальних ієрархічних рівнях (планетарному, континентальному, державному, локальному та індивідуальному). Метод дослідження «взаємозалежних перехідних масивів (матриць) даних» щодо прибережних та водних територій враховує «багатомірність» територіальних рівнів об’єктів дослідження та «перехідність» фізичних станів води (твердий, рідкий, газоподібний). Сформульовано основні принципи архітектурно-ландшафтної організації та планувальної інтеграції прибережних та водних територій («ієрархічної планувальної організації», «територіальної безперервності», «відповідності планування природним процесам у водних екосистемах», «доступності та контакту людини з водним компонентом»). Удосконалено методику архітектурно-ландшафтної організації прибережних територій в частині «природно-гідрологічного захисту», формування «блакитно-зеленої» інфраструктури; визначення «водних об’єктів історико-культурної спадщини», інформаційно-цифрового контролю та управління територіями. Досліджено архітектурно-ландшафтне освоєння водних територій залежно від виду водного об’єкту (море, річка, озеро), фізичного стану водного елементу (рідкий, твердий, газоподібний) та їх територіального рівня (планування поселень, окремої споруди; конструктивного елементу); виявлено композиційні прийоми архітектурно-ландшафтної організації прибережно-водних територій, а також декоративні засоби ландшафтної архітектури залежно від фізичного стану водних компонентів.