Об’єкт: закономірності рекомбінаційних процесів у міжсортових схрещуваннях, ефективність селекції за гібридизації сої різного еколого-географічного походження, особливості мінливості та успадкування цінних господарських ознак у гібридних популяцій F1–F4; екологічна стабільність і пластичність сортів сої за комплексом цінних господарських ознак та встановлення особливостей їх прояву. Методи: польові, лабораторні, селекційні, зокрема метод внутрішньовидової гібридизації, морфологічного аналізу, генетичного аналізу, статистичні. Результати: створено у співавторстві 11 сортів сої (Аметист, Агат, Артеміда, Вінні, Вежа, Алмаз, Антрацит, Александрит, Адамос, Авантюрин, Аквамарин), які відрізняються скоростиглістю, високим вмістом в насінні білка (38–45 %) й жиру (20–26 %), їх занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Створено гібридні комбінації з підвищеними показниками продуктивності, які є джерелом цінних властивостей. Новостворені форми без опушення оцінюються в різних ланках селекційного процесу з метою створення сортів укісного та овочевого напрямів використання. Дванадцять селекційних ліній та сорт сої Антрацит передано до Національного центру генетичних ресурсів рослин України для використання в селекційному процесі. Розроблені рекомендації щодо використання новостворених сортів сої у виробництві; описано їх морфо-біологічні особливості та господарсько-цінні ознаки. Встановлено селекційно-генетичні особливості сортів сої, на основі чого розроблено модель дуже скоростиглого та ранньостиглого сортів сої для умов Лісостепу України. З урахуванням особливостей створених сортів і поліпшення їх основних господарських ознак проведено індивідуальне вивчення та оцінювання сучасних біопрепаратів та їх комплексів для кожного з сортів. Новизна: Вперше в умовах Лісостепу України: визначено екологічну стабільність і пластичність сучасних сортів сої. Виділено колекційні зразки різного еколого-географічного походження зі стабільно високим рівнем гомеостатичності та селекційної цінності. Кращі з них залучено до гібридизації з новостовореними сортами. Проведено аналіз гібридів, одержаних у топкросних схрещуваннях, виявлено сорти з високими ефектами загальної та специфічної комбінаційної здатності, які забезпечують вдале поєднання генів у конкретних комбінаціях схрещувань. Виявлено високу диференціюючу здатність тестерів Аметист і Алмаз. Встановлено селекційно-генетичні особливості одержаного гібридного матеріалу за проявом гетерозису в F1, мінливістю та успадкуванням цінних господарських ознак. Проаналізовано ступінь і частоту позитивних трансгресій у гібридних популяціях F2–F4. Виділені трансгресивні форми використано як вихідний матеріал з метою добору цінних генотипів. Створено нові лінії сої без опушення, визначено їх селекційну цінність та обґрунтовано напрями застосування. Створено високопродуктивні, стійкі проти абіотичних чинників, високотехнологічні, з високою якістю зерна сорти сої. Розширено генетичне різноманіття вихідного матеріалу за застосування внутрішньовидових схрещувань. Доведено сортову особливість позитивної взаємодії сої з біокомплексами та її вплив на урожайність, вихід кондиційного насіння, масу 1000 насінин і лабораторну схожість насіння. Удосконалено модель дуже скоростиглого і ранньостиглого сортів сої для умов Лісостепу України. Галузь – Аграрні науки та продовольство.
