Дисертацію присвячено комплексному дослідженню факторів ризику і предиспозиційних чинників розвитку галюцинаторно-параноїдних розладів (ГПР) при деменціях різного ґенезу, механізмів їх формування, клініко-психопатологічної структури, взаємовпливу ГПР та когнітивних порушень, медикаментозного комплаєнсу, ресурсів особистісного та соціального оточення, глобального соціального функціонування, окремих соціальних функцій і ролей, що стало основою для розроблення алгоритму діагностики ГПР при деменціях та комплексної персоніфікованої програми психосоціальної реабілітації для даної категорії пацієнтів. Основою дослідження стало обстеження 271 пацієнта з деменціями різного генезу і стадії розвитку (147 пацієнтів з ГПР – основна група, 124 пацієнта без ГПР – контрольна група). Серед обстежених основної групи виділено 75 пацієнтів з судинною деменцією (СД) та 72 пацієнта зі змішаною деменцією (ЗД). В контрольній групі цей розподіл був наступним: 63 та 61 пацієнт. Для реалізації мети і завдань дослідження в роботі був використаний підхід із застосуванням клініко-психопатологічного, психометричного, психодіагностичного та математико-статистичних методів. Згідно з даними проведеного дослідження. вивчено основні клініко-психопатологічні, конституційно-біологічні, соціально-демографічні, психосоціальні характеристики ГПР у хворих на деменції різного походження. Вперше здійснено категоріальний та дименсіональний аналіз ГПР у пацієнтів з деменціями різного генезу і ступеня розвитку, визначено їх клініко-психопатологічну та феноменологічну структуру, взаємовплив когнітивних та некогнітивних складових, типи перебігу. Доведено, що в структурі когнітивних порушень розлади мислення більшою мірою віддзеркалюють механізми формування ГПР при деменціях, відтворюючи при СД психотичний механізм, а при ЗД – нейродегенеративний. Вперше здійснено аналіз взаємовпливу когнітивних і ГПР в структурі патологічного процесу хворих на деменції, що дозволило вивчити когнітивні детермінанти формування ГПР у хворих з деменціями різного ґенезу і стадії розвитку. У результаті проведених досліджень розроблено програму комплексної персоніфікованої психосоціальної реабілітації (ПКППР) пацієнтів з ГПР при деменціях різного ґенезу і стадії розвитку. В основу розробленої програми покладено принципи: персоніфікованого таргетного підходу (визначення стану мішеней впливу – ГПР, когнітивних порушень, порушень соціального функціонування, загальномедичних проблем); диференційованого підходу в оцінці дуальних відносин «хворий з ГПР при деменціях – доглядаюча особа»; ресурсно-орієнтованого підходу. Результати апробації розробленої ПКППР пацієнтів з ГПР при деменціях різного ґенезу і стадії розвитку свідчать про більшу її ефективності в порівнянні з традиційними схемами психосоціальної реабілітації хворих цієї категорії, які не враховують основних клініко-психопатологічних, конституційно-біологічних, соціально-демографічних, психосоціальних особливостей розвитку і перебігу ГПР у даного контингенту пацієнтів.
