Об’єкт дослідження: онтологічні конструкти добра і зла в сучасній європейській філософії. Метою дослідження є специфіка визначення площин онтології добра і зла в антропологічних, теологічних, етичних, аксіологічних, гносеологічних конструктах західноєвропейської екзистенційної та постмодерністської філософії. Методи дослідження були визначені специфікою міждисциплінарних проблем, які відповідали задачам дослідження. Здійснення дослідження концептуальних паралелей історико-філософських аспектів онтології добра і зла в західноєвропейській сучасній філософії вимагало використання не тільки загальнонаукових методів, таких як аналіз і синтез, абстрагування, конкретизація, узагальнення, моделювання, індукція, а також спеціальних методів науково-філософського, культурологічного, релігієзнавчого, історико-філософського спрямування. Розроблено моделі онтології добра і зла в західноєвропейській екзистенційній та постмодерністській філософії, які мають дещо складну структуру та висвітлюють механізми єдності і рівності добра і зла, формуються відповідно класичних гносеологічний конструкцій древа пізнання добра і зла під впливом головних спектрів формування світогляду людини та власних онтологічних фільтрів можливостей пізнання людиною фундаментальних факторів буття та ніщо, де зовнішній фільтр (тіло, Інший, смерть) має поліхромне відлуння в страхах, тривогах, переживаннях, іменуванні, цінностях тощо; онтологічні моделі безупинно змінюється під впливом філософських процесів осмислення аксіологічних, релігійних, етичних та інших підходів. Практичне значення дисертації спирається на уточненні наукових підходів, які є важливими для подальшого вивчення проблеми онтології добра і зла та розширенні її за межі дослідження обмеженого історичного періоду та філософських течій. Відбулось уточнення онтологічних аспектів порушення діалогу та обмеженості пізнання при визначенні онтології тіла, Іншого, буття, ніщо, як фільтрів пізнавальних можливостей, а також з’ясовані основні філософські підходи дослідження онтології добра і зла філософами ХХ століття, і які ще можна використовувати, як алгоритм дослідження зазначеної проблеми надалі.
Сфера використання – навчальний процес.
